Велика кількість ДТП за участю нетверезих водіїв, спонукала законодавця до прийняття більш жорстких заходів покарання. Збільшилися в кілька разів штрафи, посилилася кримінальна відповідальність за порушення правил дорожнього руху, поліцейські тепер можуть зупиняти автомобіль практично без причини. В той же час не слід забувати і про те, що існує значний відсоток протиправно та безпідставно складених поліцією матеріалів у даній категорії справ, які згодом закриваються судами за відсутністю складу правопорушень. Звичайно, мова йтиме не про агітування до керування у такому стані, адже це протиправно та невиправдано у будь-якому разі, поговоримо про права водіїв під час зупинки та огляду на стан наркотичного або алкогольного сп»яніння, у разі якщо особа не визнає себе винною та вбачаються можливі зловживання правами зі сторони працівників патрульної поліції. Адже поліціанти в гонитві за кількісними показниками своєї діяльності нерідко нехтують правами особи, в тому числі правом на захист. Необізнаність у своїх правах, інколи може стати злим жартом для водія. Деякі хибно впевнені, що можна не проходити, у встановленому законом порядку огляд та не підписувати протокол, цим самим уникнути відповідальності. Інші думають, що звернуться до будь-якої медичної установи, що зручна для них і отримають підтвердження, що перебувають у тверезому стані і цього буде досить для ухилення від адміністративної відповідальності. Варіантів дій водіїв під час взаємодії з працівниками поліції у таких випадках багато, як і ситуацій, які могли слугувати причиною підозри, наприклад, керманич може бути з ознаками тривалої втоми, хвороби, тощо, при цьому тверезим, але мати деякі ознаки, які наявні у тому числі і при сп’янінні. Тому, щоб уникнути можливих негативних наслідків та не позбутись посвідчення водія, внаслідок ряду помилкових дій, акцентую увагу водіїв на основних, найбільш розповсюджених моментах на, які слід звернути увагу, якщо працівник поліції висловлює підозру щодо перебування водія у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння або щодо вживання ним лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тож, якщо сталась подібна ситуація, що необхідно знати та як діяти, щоб захистити свої права:

1) відповідно до ПДР, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія. Отже, визначальним є саме критерій- керування ТЗ. Якщо особа, перебуває у салоні авто у нетверезому стані та не здійснює рух, то водієм вона вважатись не може, а отже і відповідно складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) відносно такої особи буде незаконним. Саме працівник поліції повинен довести факт приведення у рух ТЗ даною особою, у іншому випадку склад адміністративного правопорушення буде відсутній;

2) статтею 59 Конституції України та статтею ст. 268 КУпАП, якою особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, гарантується право давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження;

3) не відмовляйтесь від проходження огляду на стан сп’яніння, адже за відмову від такого огляду передбачена та ж відповідальність, що й за керування транспортним засобом у стані сп’яніння. Тобто, відмова водія автоматично тягне за собою склад адміністративного правопорушення;

Відключити

4) якщо поліцейські вимагають їхати в лікарню — можете запропонувати спочатку провести тест на місці. Поліцейські проводять огляд на стан сп’яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, які повинні мати сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку. Такий огляд проводиться в присутності двох свідків, з  використанням портативних спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, здебільшого це алкотестер Dräger Alcotest. Стан алкогольного сп’яніння вважається підтвердженим, якщо цифровий показник на приладі — більше 0,2 проміле алкоголю в крові;

5) у разі виникнення сумнівів щодо приладу чи незгоди з результатами огляду вимагайте відвезти вас до медичного закладу.  Від моменту встановлення підстав для його проведення до медичного огляду не повинно пройти більше 2 годин;

6) відмова працівників поліції щодо доставлення водія до відповідної медичної установи для проведення лабораторного аналізу на вміст алкоголю або наркотичних препаратів - є незаконною. У випадку, якщо так сталось, слід у поясненнях зазначити, про свою незгоду з результатами тесту, проведеного на місці та обов’язково вказати, що працівники поліції відмовились доставити водія до медичної установи для підтвердження чи спростування результату огляду на стан сп’яніння.  Бажано зазначити свідків події та їх контакти, в  подальшому суд матиме можливість їх допитати, щоб встановити істину у справі. Також доречно буде заявити у суді клопотання про витребування відео з нагрудних камер працівників поліції, що складали протокол відносно водія, що надасть можливість довести факт незабезпечення прав особи працівниками поліції, що  відповідно тягне за собою закриття адміністративного матеріалу за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Якщо свідків події немає, можна повідомити про порушення своїх прав зі сторони працівників поліції по лінії «102», а потім надати дані відомості суду. Перелік не є вичерпним, звичайно слід зазначити максимально будь-які докази, які об’єктивно зможуть бути використані у суді для захисту прав;

7) огляд не може бути проведено у будь-якій медичній установі. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду в інших закладах забороняється. Наприклад, якщо брати місто Київ, то для огляду водії доставляються працівниками поліції до КМНКЛ «Соціотерапія». Огляд проведений в інших закладах охорони здоров’я та проведений після спливу 2 годин з моменту встановлення підстав для його проведення - вважатиметься недійсним.

 8) якщо всупереч передбаченій процедурі, працівниками медичного закладу було порушено порядок огляду на стан сп’яніння, а саме, при фізіологічній неможливості водієм здати сечу, йому не пропонувалось надати зразки слини, змивів з поверхні губ, шкірного покриву, обличчя і рук чи крові і підтвердять стан сп’яніння, це буде порушенням. Оскільки Інструкція «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 09 листопада 2015 року» вказує на необхідність проведення лабораторних досліджень. При цьому предметом лабораторного дослідження може бути не тільки сеча, а й інший біологічний матеріал : слина, змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, а також кров. В таких випадках є судова практика, де суд зробив висновок, що неналежний огляд водія у медичному закладі проведений з порушенням Інструкції, без повноцінного огляду у медичному закладі, шляхом досліджень всіх можливих біологічних зразків, став підставою для закриття провадження у справі відносно водія за відсутністю складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.130 КУпАП. У цьому випадку водія не притягнули до відповідальності (постанова № 755/4998/21  в ЄРСР https://reyestr.court.gov.ua/Review/97745581);

Відключити

9) особа вважається невинуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, якщо поліцейські порушили процедуру огляду;

10) всі виявлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення недоліки та сумніви мають трактуватись на користь особи (ст.62 Конституції України), відносно, якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях. Спираючись на положення ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), слід виходити з того, що, як і у кримінальному провадженні, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, слід знати, що адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності. Тому, щоб захистити свої права, раджу одразу фіксувати всі порушення, які згодом можуть бути належним підґрунтям для доведення своєї невинуватості у суді. В свою чергу водії повинні бути вкрай відповідальними, адже діяльність, пов’язана з використанням транспортних засобів є джерелом підвищеної небезпеки та від свідомого ставлення до керування, з дотриманням вимог ПДР залежить не лише безпека дорожнього руху, а інколи і життя та здоров’я людей. Тому не слід нехтувати встановленими правилами, але в той же час необхідно знати, як відстояти свої права у разі їх порушень.