Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині
Посилення обстрілів, авіаудари, зростання кількості жертв серед цивільних та гуманітарних працівників внаслідок атак бойових БпЛА ближнього радіусу дії свідчать про невибірковість насильства з боку російських військ. Загалом, за три весняні місяці, згідно з даними Херсонської обласної військової адміністрації, внаслідок російських атак загинуло щонайменше 76 осіб, ще 647 — отримали поранення. Серед поранених — 15 дітей, одна дитина загинула.
56,5% постраждалих на Херсонщині — жертви ударів бойових БпЛА. Цей показник щомісяця зростає: у березні він становив 45,6%, у квітні — вже 49,4%. Щотижня область зазнає від 2 до 3 тисяч ударів дронами. Росія системно використовує безпілотники, щоб тероризувати мирних жителів і руйнувати інфраструктуру. Гайки, цвяхи, металеве сміття — саме таким начинням наповнені дрони, якими російські війська атакують жителів Херсона.
У Силах оборони повідомляють про стабільне зростання інтенсивності російських атак. Фіксуються збройні сутички на дніпровських островах поблизу Херсона, в межах Білозерської та Станіславської громад. На початку травня війська РФ намагалися висадитися поблизу Кізомису, а також закріпитися на острові Бугаз. Їхня мета — створення плацдарму для можливого форсування Дніпра.
Попри невдачі на воді, росіяни нарощують вогневий тиск на цивільну інфраструктуру і мирне населення у 5–10-кілометровій зоні вздовж річки, що нині виконує роль лінії розмежування. Кількість населених пунктів, що потрапляють під вогонь щодня, невпинно зростає. Навесні правобережна частина області щодоби зазнавала обстрілів у межах від 16 до 47 населених пунктів. Темпи ударів залишаються стабільно високими, що призвело до масштабних руйнувань у 20-кілометровій зоні від Дніпра.
Станом на травень 2025 року понад 142 тисячі мирних жителів Херсонського та Бериславського районів живуть під постійною загрозою обстрілів. Серед них — значна кількість вразливих категорій: майже 12 тисяч дітей, понад 59 тисяч людей літнього віку та понад 10 тисяч осіб з інвалідністю. Ситуацію ускладнює висока частка внутрішньо переміщених осіб, які становлять близько 23% від загальної кількості населення регіону — понад 32 тисячі людей. Загалом у порівнянні з попередніми місяцями чисельність населення скоротилася майже на 2%, або 2,6 тисячі осіб. Підвищений рівень небезпеки зберігається у громадах так званої “червоної зони”: Херсонській, Білозерській, Станіславській, Чорнобаївській, Дар'ївській, Тягинській, Бериславській, Новорайській, Милівській, Новоолександрівській та Нововоронцовській. У цих населених пунктах проживає понад 115 тисяч осіб — понад 80% усього населення правобережної частини області.
Прицільний терор: ринки, магазини, рятувальники під ударом
На Херсонщині російські війська змінили тактику обстрілів. Удар стає комплексним: спершу — авіабомби, згодом — артилерія по тих самих об’єктах. Під вогнем — не лише житлові квартали, а й місця масового скупчення людей.
У Херсонському та Бериславському районах фіксують прицільні атаки по продуктових магазинах і ринках. Зокрема, на Дніпровському ринку в Херсоні знаходили нерозірвані боєприпаси з дронів. У Нововоронцовці влада просить мешканців уникати перебування біля ринку, автовокзалу та громадських місць.
З березня бойові дрони атакують не лише прибережні райони Херсона, а й мікрорайони, віддалені від Дніпра — Шуменський, Таврійський. БпЛА дедалі частіше проникають у центральні частини міста.
Окремою мішенню стали рятувальні служби. Після авіаудару у квітні по Херсону, російська сторона відкрито заявила: буде «добивати» ліквідаторів — медиків, пожежників, рятувальників. Це свідчить не лише про ескалацію терору, а й про намір знищити саму можливість допомоги.
“Полювання” на громадський транспорт і цивільні авто
Уже понад пів року російські дрони прицільно атакують громадський транспорт у Херсоні та передмісті. Ці атаки не випадкові — це цілеспрямований терор проти мирного населення. З 1 грудня 2024 року автобуси в Херсоні припинили курсувати до Антонівки, Кіндійки та Східного. Із січня 2025-го — до селищ Наддніпрянське, Молодіжне, Інженерне. Причина — постійна загроза ударів БпЛА. У квітні та травні тимчасово зупиняли рух транспорту по вулиці Університетській — одному з центральних маршрутів. Люди змушені або пересуватись пішки, або ризикувати життям у власних авто — адже приватні машини також потрапляють під приціл.
Для російських військ більше не існує поняття «небойова ціль». Усе, що рухається — мішень.
Попри певне зменшення кількості ударів по громадському транспорту, це не свідчить про зниження загроз. Причина — не в милосерді ворога, а в обмеженнях самих маршрутів: транспорт просто перестав курсувати в зонах постійної активності дронів-камікадзе.
Натомість збільшується кількість атак на приватні автівки місцевих мешканців. Лише за весняні місяці 2025 року — з березня по травень — зафіксовано щонайменше 82 атаки на цивільний транспорт, не враховуючи обстріли машин комунальних служб і «швидких». Для російських військ мішенню може стати будь-хто, хто наважився вийти на вулицю або сісти за кермо.
Медики під прицілом: як Росія воює проти порятунку
На Херсонщині російські війська продовжують цілеспрямовано нищити систему медичної допомоги. Під прицілом — лікарні, амбулаторії, «швидкі» й самі медики. Весна 2025 року стала черговим етапом у цій тактиці терору.
У березні тричі обстрілювали медичні заклади, пошкоджено п’ять автомобілів «швидкої», шестеро медиків дістали поранення. У квітні кількість атак зросла: шість разів влучали по медичних установах, серед яких — дитячий медзаклад у Херсоні. Під час обстрілу там перебували діти з батьками й персоналом, які, на щастя, встигли спуститися в укриття. Пошкоджено три «швидкі», поранено ще чотирьох медпрацівників. У травні — три нових обстріли і ще один поранений фахівець.
Російські дрони дедалі частіше «полюють» на медичний транспорт, цілеспрямовано знищуючи тих, хто має рятувати життя. На передовій цієї війни — не лише військові, а й лікарі, які щодня працюють під обстрілами.
Замість висновку
Весна 2025 року на Херсонщині минула в умовах безперервних обстрілів і постійної загрози з повітря. Російська армія посилила удари дронами, артилерією та авіацією, цілеспрямовано атакуючи цивільних, лікарні, ринки, транспорт. Паралельно з активізацією на дніпровських островах росіяни нарощують тиск у тилу. Удар за ударом — і не лише по об'єктах інфраструктури, а й по моральному стану людей, які залишаються жити в прифронтових громадах.
І перспективи, на жаль, невтішні. Кількість атак зростає, географія обстрілів розширюється, а методи ворога стають усе жорстокішими. Херсонщина залишається у прицілі — і сьогодні це не метафора, а сувора реальність.
Публікацію підготовлено в рамках Проєкту із надання доступу до води, санітарії та гігієни у звільнених громадах Херсонщини, який реалізується ГО “Південна стратегія розвитку” спільно з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ).
