Відшкодування моральної шкоди внаслідок кримінального правопорушення

Право на відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок кримінального правопорушення відповідно до нового Кримінального процесуального кодексу має потерпілий та цивільний позивач.

Так, відповідно до ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

Відповідно до ст. 61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред'явила цивільний позов.

Таким чином, першочергово для отримання права на відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок кримінального правопорушення потерпілому необхідно відповідно до ч.2 ст. 55 КПК України подати заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або  залучення її до провадження як потерпілого. Що ж стосується цивільного позивача, то право на відшкодування моральної шкоди у нього з’являється з моменту подання позовної заяви до органу досудового розслідування або суду.

Цивільний позов у кримінальному провадженні відповідно до ст. 128 КПК України може бути пред’явлений до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Відповідно до ст. 61 КПК України права та обов'язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.

Необхідно звернути увагу на те, що цивільний позов повинен бути поданий під час кримінального провадження до початку судового розгляду. Особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.

Сам факт подачі заяви про злочин або цивільного позову є лише першочерговим етапом для стягнення моральної шкоди з відповідача по справі.

Основною складністю у розгляді заяви про відшкодування моральної шкоди є доказування факту її спричинення, глибини страждань, обґрунтованість вартості такої шкоди.

Монументальним нормативним документом, що регулює відшкодування моральної шкоди станом на сьогоднішні день є Постанова Пленуму ВСУ №4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

Відповідно до даної постанови під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

На практиці суди неоднозначно сприймають позицію позивача/потерпілого щодо визнання факту заподіяння моральної шкоди та визначення її розміру. При написанні позовної заяви, я вважаю,  першочергово необхідно звертати увагу на індивідуальні психофізичні особливості особи, якій завдано моральну шкоду та не обмежуватись лише написанням стандартних фраз як то душевним хвилюванням, душевним стражданням, емоційним дискомфортом тощо.

Авжеж неможливо дати визначення чіткого переліку питань для встановлення наявності моральної шкоди та визначення її вартості, оскільки кожне кримінальне провадження має свої особливості так само як і у кожної особи є індивідуально-психологічні особливості. Але орієнтовний перелік питань можна знайти в Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998р., яка може зорієнтувати яким чином ставити правильні запитання для досягнення певної мети.

Так, відповідно до п.148-155 вищевказаної інструкції можна визначити такі основні запитання, що стосуються моральної шкоди:

• Чи є ситуація, що досліджується за справою, психотравмувальною для Н. (зазначаються прізвище, ім'я та по-батькові)?
• Якщо так, то чи завдані Н. (зазначаються прізвище, ім'я та по-батькові) страждання (моральна шкода)?
• Чи спричинені Н (зазначаються прізвище, ім'я та по батькові) страждання (моральна шкода) за умов ситуації (зазначаються умови ситуації), що досліджуються у справі? Якщо Н. (зазначаються прізвище, ім'я та по батькові) завдані страждання (моральна шкода), який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані страждання Н. (моральної шкоди)?

Із власної практики можу вказати, що дієвими є також такі запитання, як:

• Чи спричинені моральні страждання саме цим кримінальним правопорушенням та чи є причинний зв’язок?
• В чому саме полягає суть моральних страждання? Чим це підтверджується?
• Чому саме суму у розмірі 50000 грн. (як приклад) ви вважаєте достатньою, а не більшу суму або навпаки не меншу для відшкодування ваших маральних страждань достатньою?

З точки зору практичного застосування перелік питань може різнитись виходячи із того, чию сторону займає захисник і тут треба чітко завчасно продумати цей перелік, аби не зашкодити підзахисному.

Повертаючись до постанови ВСУ, необхідно звернути увагу, що  відповідно до ст. 137 ЦПК у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Як вже зазначалось раніше, визначаючи розмір моральної шкоди заподіяної внаслідок кримінального правопорушення не достатньо лише зробити посилання на переживання, дискомфорт тощо.

Для доведення наявності моральної шкоди перш за все необхідно збирати докази, які будуть об’єктивно, а не надумано підтверджувати її наявність та розмір тим паче, що новий КПК України закріпив таке право за адвокатами. Підказкою де шукати та які докази є п.153 вищевказаної інструкції в якій зазначено: медична документація, особова справа, шкільні характеристики і характеристики з місця роботи, свідчення співучнів, педагогів, колег, друзів, знайомих, родичів та інших людей, з якими підекспертний близько спілкувався. У свідченнях рідних та близьких повинні бути відображені особливості його розвитку та поведінки, умов життя, оточення, притаманні йому схильності, захоплення, інтереси.

Так, наприклад, моральна шкода завдана потерпілому внаслідок нанесення йому тяжких тілесних ушкоджень може підтверджуватись показами близьких, рідних, колег по роботі, які можуть зазначити, що потерпілий після злочину став боятись увечері сам іти додому, не може завести стосунки із дівчиною, почав комплексувати із-за своєї зовнішності внаслідок побоїв, став більш замкнутим у собі, перестав проявляти ініціативу у роботі тощо.

Окрім збирання доказів, звертаю увагу, що дієвим також буде висновок спеціаліста щодо наявності моральної шкоди та визначення її розміру. Якщо ж під час кримінального провадження у будь-кого з учасників кримінального провадження виникатимуть сумніви щодо достовірності висновку спеціалісту або його об’єктивності, доцільним є заявити клопотання про допит даного спеціаліста в якості свідка. Якщо сумніви виникають і надалі, доцільним буде призначення відповідно до ЗУ «Про судову експертизу» проведення психологічної експертизи.

Після проведення аналізу вироків судів у різних областях України, можна зазначити, що суди приймаючи рішення про відшкодування моральної шкоди призначають різні розміри відшкодування в залежності від багатьох факторів. Так, наприклад, беручи до уваги вироки що були винесені судами м. Києва в 2012 році по ч.2 ст. 286 КК України (порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого або заподіяли йому тяжкі тілесні ушкодження) розмір відшкодувань внаслідок заподіяння моральної шкоди становить від 2 500 грн. 250 000 грн., проте середня сума відшкодування згідно з вироками судів становить від 30 тис. до 80 тис. грн. При винесенні вироку суд врахував які саме наслідки були внаслідок кримінального правопорушення (тяжкі тілесні ушкодження або смерть потерпілого), хто є відповідачем по справі (юридична особа, фізична особа, страхова компанія, представник неповнолітнього тощо), хто є позивачем по справі (потерпілий, його чоловік/жінка/діти/батьки, власник транспортного засобу), наявність та обґрунтованість моральної шкоди та інше. Хочу звернути увагу, що в справах про інші кримінальні правопорушення розмір відшкодування моральної шкоди може кардинально відрізнятись.

Підсумовуючи вищевикладене, слід зауважити, що на сьогоднішній день в законодавстві України не визначені чіткі механізми встановлення наявності моральної шкоди спричиненої внаслідок кримінального правопорушення, визначення її розміру, механізму доказування, але в будь-якому випадку, для стягнення моральної шкоди необхідно першочергово довести її наявність, завчасно надати докази на підтвердження цього, обґрунтувати розмір моральної шкоди.