Як тепер перевірятимуть український бізнес

Верховна Рада Українипроголосувала за проект, який лежав  ушухляді комітету трішки більше року із одіозною назвою “… щодо лібералізації системи державного нагляду”.

Мету ще в 2015 році озвучилитак: “вдосконалення та модернізаціядержавного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, сприянняутвердженню партнерських відносин між підприємцями та державою”.

Рада віддала 232 голосиу другому читання за законопроект, з трибуни проект голосно захищав голова Комітетуз промислової політики Віктор Гласюк.

Не таємниця, що ми маємов Україні ряд суттєвих проблем із перевірками підприємств:

По-перше. Система неефективна і ніяк не зменшуєчисло порушень у сфері господарської діяльності, бо не впливає на усунення першопричинпроблеми, а навпаки ще більше загострює конфлікт між бізнесом і чиновниками.

По-друге. Перевірки використовуються як засобиманіпулювання та інструменти для вимагання. Регулярні зустрічі з чиновниками заставляютьбізнесмена відчути себе наляканим і беззахисним (що в принципі відповідаєприродньому стану людини в кабінет якої вривається гурт накачених озброєнихмолодиків у чорних масках).

По-третє. Необгрунтовано широкі повноваженнячиновників при проведенні перевірок (наприклад податковий ревізор дуже суб’єктивновирішує, що має законні підстави встановлювати факт нікчемності господарськоїоперації).

Проект закону вноситьзміни тільки до Закону “Про основні засадидержавного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, але ніяк не зрозуміло як системно він повинен перегукуватисьз Податковим кодексом, який описує свій порядок перевірок. Тут не складається,як на мене. Будемо мати проблеми в судах знову.

Які ж цікаві інновації впроекті?

1)          Передбачено презумпціюправомірності бізнесмена. Та ця норма швидше декларативна, аніж реальна.Більше того, схожа норма є  в Конституціїі Податковому кодексі. Крім того, це відлуння практики Європейського суду ійого відомого рішення Булвес проти Болгарії. Іншими словами не така це вже йінновація.

2)          Заборонено встановлювати плановиі вимоги щодокількості притягнутих до відповідальності. Та ці вимоги і раніше були не зовсімзаконними і прикривалися “внутрішніми розпорядчимиактами з обмеженим доступом”. Чиновники керівникисвоїм підлеглим ставили такий собі план, кількості покараних. Та не зважаючи нанововведення, якщо таке завдання буде поставлено навіть не на папері керівникомякогось органу зверху, можете бути впевненими, попри всі заборони воно будереалізоване.

3)          Встановлено річне плануваннязаходів перевірки. Це непогана інновація. Побачимо як вона спрацює напрактиці.

4)          Звужено підстави для позапланових перевірок. Теждобре, та тепер однією з підстав позапланової перевірки є заява особи пропорушення відповідним підприємством її законних прав та інтересів. Це дужеманіпулятивний інструмент, бо зрозуміло, що абсолютно непроблемно тепер придуматиі написати скаргу від імені якоїсь фізичної особи, що ляже в основу чергової позаплановоїперевірки.

5)          Звільнено суб’єктагосподарювання від відповідальності за відмову у наданні пояснень щодо своєїдіяльності. Проте така відповідальність власне і не передбачена, та йв процесі перевірки “пояснення” в суб’єкта господарювання відбираються рідко.

6)          Передбачено звільненнявід відповідальності, якщо суб’єкт діяв відповідно до консультації конкретногооргану. Аналогічна норма є в Податковому кодексі і лише одиницямособливо вправних адвокатів вдалось застосувати її на практиці. Біда в тім, щофіскали, до прикладу, відмовляються давати законні розгорнуті податковіконсультації, а їхні відповіді у формі примітивного беззмістовного іпослідовного цитування норм закону, на жаль, користі приносять мало.

7)          Після прийняття законупланові перевірки проводитимуться відповідно до річного плану. Загальна кількість днівперевірки не може перевищувати 30 днів, тобто більше ніж робочий місяць. Цедосі неймовірно багато, більше того, це відверте блокування підприємницькоїдіяльності.

8)          Перед проведеннямперевірки тепер чиновник повинен пред’явити уніфіковану форму акту. Якщо в цьому акті не передбачено тем, на які зпідприємцем спілкується чиновник під час проведення перевірки, можна спокійноігнорувати його спроби отримати інформацію.

Ну і пам’ятаємо, що чинним є закон, прийнятий з поправкою, проте, що мараторій на проведення перевірок продовжено до 31 грудня 2017 року.

І на останок цитата зофіційного сайту ВРУ: “на думкузаконодавця законопроект призведе до пожвавлення”. Отож пожвавлюймось, друзі, пожвавлюймось!