Типові питання про карантин, як форс-мажор

Якщо Ви вбачаєте прямий ризик невиконання договірних зобов’язань для Вашого бізнесу у зв’язку із заходами, які вжив Уряд України, Рада національної безпеки та оборони України задля запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, заходами які вжили органи інших держав, підійдіть обдумано та структуровано до формування пакету документів до Торгово-промислової палати України (уповноважених регіональних ТПП) (надалі також – «ТПП України») для отримання сертифікату-підтвердження наявності обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) інакше Вам можуть відмовити.

Кількість звернень до ТПП України, стрімко зростає, як і загострення ситуації навколо коронавірусу. Самі по собі дії органів державної влади, влади на місцях, які задля запобігання поширенню COVID-19 вводять певні заборони не є обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), без прив’язки до зобов’язань, які Ви не можете виконати у зв’язку з наявністю цих заборон.

Типові питання, які турбують бізнес сьогодні.

- Чи можна не виконувати договір у зв’язку із запровадженням карантину?

Саме по собі запровадження карантину не свідчить про наявність форс-мажору для бізнесу. Форс-мажор підтверджується індивідуально, по кожному конкретному договору. Якщо Ви вважаєте, що запровадження карантину унеможливлює виконання Вами конкретного договору, Ви повинні довести, що має місце прямий зв’язок між обмежувальними заходами та Вашими обов’язками по договору (наприклад, український постачальник не може виконати умови зовнішньоекономічного договору поставки за межі території України медичних масок, у зв’язку із прямою забороною Уряду України з 11 березня 2020 року на експорт товарів протиепідемічного призначення). Важливо розуміти, що оцінці неможливості виконання зобов’язань у зв’язку із запровадженням карантину підлягає кожен договір окремо.

- Чи може фізична особа звернутись до ТПП України для отримання сертифікату про підтвердження форс-мажору (обставин непереборної сили)?

Так, відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в України» ТПП України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб’єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

- Скільки коштує сертифікат ТТП України про підтвердження форс-мажору (обставин непереборної сили)?

Безкоштовно - для суб’єктів малого підприємництва, за умови підтвердження. Суб’єктами малого підприємництва є: фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи - підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України; юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України. Платно - для інших суб’єктів господарювання, згідно з тарифами ТПП України https://ucci.org.ua/media/filemanager/law-tarifs.pdf.

- Чи можливо за допомогою сертифікату ТПП України списати безнадійний податковий борг?

Списання безнадійного податкового боргу передбачено ст. 101 Податкового кодексу України (надалі також - «ПК України») та наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 No 577 «Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за No1844/24376 (надалі також - «Порядок №577»). Відповідно до пункту 101.1 статті 101 ПК України, списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг. Підпунктом 101.2.4 пункту 101.2 статті 101 ПК України встановлено, що під терміном «безнадійний» розуміється, в тому числі, податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Документом-підставою для прийняття керівником (заступником керівника) контролюючого органу рішення про списання безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), є відповідний сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати України, що засвідчує настання форс-мажорних обставин у податкових правовідносинах та використовується при списанні безнадійного податкового боргу відповідно до ст. 101 ПК України.

Аналізуючи положення підпункту 101.2.4 пункту 101.2. статті 101 ПК України, Верховний суд у своїй Постанові від 03 вересня 2019 року у справі №805/1087/16-а зазначає, що для визнання податкового боргу безнадійним має бути встановлений (доведений) причинно-наслідковий зв`язок між податковим боргом та форс-мажорними обставинами. Наявність форс-мажорних обставин є загальновідомим фактом, проте само по собі не доводить безнадійності податкового боргу, неможливості здійснити сплату самостійно визначених податкових зобов`язань платником податків.Визначальним є не факт засвідчення форс-мажорних обставин, оскільки вони є загальновідомими, а їх вплив на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов`язання, що має бути оцінено податковим органом у кожному конкретному випадку при зверненні суб`єктів господарювання з відповідною заявою.

Цікавим прикладом судової практики є Постанова Верховного суду від 04 лютого 2020 року у справі №821/4749/14, якою Верховний суд зобов’язав податковий орган провести списання безнадійного податкового боргу державного підприємства з податку на доходи фізичних осіб у зв’язку із тим, що державне підприємство в період 2012 року зазнало збитків внаслідок повної загибелі через стихійне лихо озимої урожаю, що було підтверджено як обставина непереборної сили (форс-мажорних обставин) сертифікатами ТПП України.

- Чи можливо за допомогою сертифікату ТПП України про підтвердження форс-мажору (обставин непереборної сили) розстрочити або відстрочити сплату податкового боргу?

Так, можливо. У відповідності до  пункту 100.2 статті 100 ПК України платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов’язання.

Згідно пункту 100.4 статті 100 ПК України підставою для розстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Пунктом 100.5 статті 100 ПК України передбачено, що  підставою для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

У відповідності до пункту 3.1 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків затвердженого Hаказом Міністерства доходів і зборів України 10.10.2013 № 574 (надалі також – «Порядок №547»), для розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов'язання (податкового боргу) з письмовою заявою (додаток 1), в якій зазначаються суми податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, сплату яких платник податків просить розстрочити (відстрочити), а також строк розстрочення (відстрочення) та періоди сплати. При цьому окремо зазначаються суми, строк сплати яких ще не настав, а також строк сплати яких вже минув.

До заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з: переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин; аналізу фінансового стану; графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум; розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.

У відповідності до вимог вищезазначеного Порядку №547 до заяви повинне надаватись економічне обґрунтування, викладене окремими документом та повинно складатись, із переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин; аналізу фінансового стану; графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум; розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.