Український контрнаступ та партизанський опір
Оскільки Україна проводить новий контрнаступ у південній частині країни, Збройні Сили України просуваються до узбережжя Чорного моря. Якщо просування України до узбережжя вдасться, це відновить економічну життєздатність країни, зменшивши тиск на портове місто Одеса.
Більше того, це може нарешті деокупувати Крим, коли Сили оборони України відріжуть для росіян Керченський міст, відзначив Девід Ігнатіус у своїй статті від 31 серпня в The Washington Post «Контрнаступ України – це більше, ніж просто бравада».
Українські та американські чиновники не будуть говорити про деталі плану штурму. Як сказав у своєму виступі Президент України Володимир Зеленський, «конкретики від жодної справді відповідальної людини не почуєш». Але з відкритих джерел зрозуміло, що українці намагаються відтіснити російські війська від річки Дніпро в напрямку Херсона та просуваючись до Запоріжжя, на схід від Криму, у напрямку Азовського моря.
Можливість для України зараз полягає в тому, що надані США високомобільні артилерійські ракетні системи (HIMARS) та інша високоточна зброя дозволили українським військовим атакувати російські тилові штаби, склади боєприпасів, мости та інші транспортні вузли. Часи, коли росіяни могли відсидітися біля кордону, обстрілюючи українські міста ракетами, минули.
Офіційні особи США вважають, що російські військові дезорієнтовані через удари, які вони отримали.
За оцінками аналітиків, Росія втратила тисячі офіцерів, у тому числі сотні полковників і десятки генералів.
Невпинні атаки змусили російське командування продовжувати переміщення штабних постів. Це створює їм проблеми в організації командування, а також матеріально-технічні проблеми.
Ще однією великою перевагою України в цій новій фазі війни є партизанський опір в тилу проти російських окупантів. Кожен українець із мобільним телефоном – спостерігач артилерійської інформації чи збирач розвідувальних даних.
Ця партизанська кампанія, як і високоточний вогонь HIMARS, є продуктом планування США та навчання українських сил.
З 2014 року Сили спеціальних операцій США навчають українців боротися з окупаційною армією, використовуючи спеціальні підрозділи, подібні до тих, які були такими ефективними проти бойовиків Аль-Каїди та Ісламської держави.
Генерал Річард Кларк, який пішов минулого тижня у відставку з посади Командувача Командування Спеціальних операцій США, пояснив в інтерв’ю, як Сполучені Штати готували своїх колег із українських Сил спеціальних операцій (ССО) в очікуванні майбутньої боротьби з російськими окупантами.
«Що ми зробили, починаючи з 2014 року, так це створили умови. Перед тим, як росіяни вторглися в Україну в лютому, ми вже сім років працювали з українськими ССО.
З нашою допомогою вони нарощували боєздатність, їхня кількість збільшувалась, підвищувалась кваліфікація, як у бойових нападах, так і в інформаційних операціях», – згадує Кларк.
Щоб підготуватися до відсічі російському вторгненню, кожна українська бригада ССО минулого року створила та навчила «роту опору», набрану з місцевого населення, в таких регіонах, як Херсонщина, Запоріжжя та Донбас, які були потенційними цілями Росії.
Кларк зауважив, що сьогодні російські солдати повинні безперервно дивитися на всі боки, тому що вони не можуть знати, звідки існує загроза – наразі вони не можуть дивитися на жодного українця без страху.
Ця партизанська війна призвела до значної кількості жертв серед проросійських чиновників на окупованих територіях. За останні кілька тижнів проросійські посадовці були вбиті або поранені від замінованих автомобілів, придорожніх бомб, отрути та рушниць.
Стикнувшись із запеклим опором України, Росія втратила дуже багато живої сили, тому вона змушена все частіше звертається до найманців із приватної армії, відомої як «Група Вагнера».
Їхні трупи легко впізнати на полі бою, бо вони носять знаки розрізнення «Похмурий жнець» і нашивки з гаслами: «Я ні в що не вірю. Я тут заради насильства» та «Смерть – це наш бізнес і бізнес хороший».
Однак, як показують Збройні Сили України, цей бізнес на смерті виявися для них невдалим.
