Замкнене коло безкарності. Енергетичний омбудсмен

Замкнене коло безкарності і цап відбувайло з гучною назвою Енергетичний омбудсмен 

8 грудня2017 року в парламенті широке коло посадовців та фахівців обговорили питання запровадженняв Україні інституту Енергетичного омбудсмена (відповідний депутатський законопроект,який Кабінет Міністрів України повинен був подати на розгляд Верховної РадиУкраїни ще до 1 липня 2017 року, зареєстровано у Верховній Раді України 4вересня 2017 року), тобто, в теорії, службової особи, на яку покладаютьсяфункції контролю за дотриманням законних прав та інтересів громадян та іншихспоживачів у сферах енергетики та комунальних послуг в діяльності органіввиконавчої влади і службових осіб, створення інституту зі швидкого таефективного позасудового вирішення споживчих спорів в галузі енергетики такомунальних послуг, а також здійснення представництва прав та інтересівспоживачів у цій сфері; забезпечення неупередженого та ефективного врегулюванняспорів між споживачами та суб’єктами господарювання, що провадять діяльність усферах енергетики та комунальних послуг.

Покладаютьсяфункції контролю – це теоретично, як воно має бути і є десь. Однак фактично запропонованозаснувати таку інституцію, таку посадову особу (разом з її офісом), яка б немала ані владних повноважень, ані прав щось контролювати, ані реально на щосьвпливати, відповідно – і вирішувати. Критики законопроекту взагалі хочуть, крімтого, бачити на посаді Енергетичного омбудсмена просто авторитетну особу, яка бсвоїм авторитетом впливала, не маючи при цьому законних повноважень на це, напосадовців, Регулятора, інші органи державної влади та місцевого самоврядуванняі суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики такомунальних послуг в Україні, а ще краще – просто приймала скарги, без функції представництвата захисту споживачів. Тобто авторитетне посміховисько та механічний реєстраторскарг фізичних осіб, мікропідприємців (малим і середнім підприємцям законотворцітакого права не дали), аби не становити загрози олігархам від Українськоїенергетики.

Вобговоренні законопроекту взяли участь західні експерти з даного питання, які розповілипро механізми і принципи роботи їхніх енергетичних омбудсменів, йшла дискусіяпро конституційність цього органу, ким і як він повинен створюватися, юридичніпідстави для цього, ймовірний конфлікт компетенцій Енергетичного омбудсмена ісудів, якого насправді нема. Але головне – ця нова інституція в Україні нематиме достатніх важелів захисту інтересів споживачів. І триматимуть великийштат працівників, які писатимуть споживачам, які чекатимуть на допомогу,відписки. А потім відзвітують про надання роз’яснень і вкрадуть та «відмиють»чергові європейські і державні кошти, бо планується запровадження особливогопорядку визначення розмірів посадових окладів та виокремлення працівниківсекретаріату Офісу Енергетичного омбудсмена із загального числа працюючих,оплата праці яких здійснюватиметься за рахунок Державного бюджету. При цьому,на таких осіб в частині визначення умов оплати праці, надання відпусток,соціального захисту законопроектом пропонується поширювати Закон України «Продержавну службу».

ПарламентськийКомітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерноїбезпеки, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферахенергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), Кабінет Міністрів України,Міненерговугілля та інші органи державної влади та суб’єкти господарювання, щопровадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, – всі хочуть позбутисятягаря у вигляді скарг громадян та підприємців. Вони б і самих громадян зрадістю б позбулися, але ж треба когось грабувати. Так, зокрема, згідно з законопроектом«фінансування Офісу Енергетичного омбудсмена здійснюється за рахунокнадходження до спеціального фонду Державного бюджету України внесків нарегулювання, які сплачуються суб’єктами господарювання, що провадять діяльністьу сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до статті 13 ЗаконуУкраїни «Про Національну, що здійснює державне регулювання у сферах енергетикита комунальних послуг» або з інших не заборонених законом джерел» (частина 1 статті17 законопроекту).

Якщостворити неспроможний на захист орган, який буде розглядати ці скарги, він нематиме право щось зробити. Наразі питання вирішення спорів між споживачамитоварів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цихтоварів і послуг входить до компетенції Регулятора. Крім того, в обленерго булостворено інформаціи?но-консультаціи?ні центри, які забезпечують зворотнійзв’язок компаній зі споживачами.

На даний часУряд, Міненерговугілля, Регулятор, Нафтогаз і облгази, Укренерго і обленерго,які, судячи з часток їх власників (Костянтин  Григоришин і Олександр Бабаков), частково фактичноє під російським впливом, а також інші власники обленерго: Ігор Коломойський, РінатАхметов, Ігор Суркіс і Юрій Бойко, не дотримуються прав та законних інтересів Українськихгромадян. Так, в бізнес-інтересах Дмитра Фірташа, який через офшорні компаніїконтролює облгази, Уряд України вийшов за межі своєї компетенції, за межіЗакону, чим порушив статтю 117 Конституції України, і видав незаконну(суперечить статті 11 Закону України «Про ринок природного газу») постанову від22 березня 2017 року № 187 та не збирається її скасовувати. А коли будезасновано інститут Енергетичного омбудсмена у них буде, нарешті, «крайній», ширма,цап відбувайло, на якого можна буде спихнути всю відповідальність і вину забіди українців в енергетичній сфері та сфері комунальних послуг.

Енергетичнийомбудсмен Україні потрібен. Тільки повноцінний омбудсмен і не один проти всіх, а всі заодного – за споживача. В умовах безкарного рейдерства і тотальної корупціїпрацювати він не зможе, хіба якщо отримає повноваження Генерального прокурораУкраїни.

УПояснювальній записці до проекту Закону України “Про Енергетичного омбудсмена”зазначається, що Енергетичний омбудсмен здійснює також функцію спостереження запроблемами споживачів. Хотілося б, щоб це не залишилося єдиною функцією, якувін на ділі здійснюватиме – тільки спостерігатиме  за проблемами споживачів.

Законопроектомпередбачається, що у разі розгляду питань порушень законодавства у сферахенергетики та комунальних послуг за поданням Енергетичного омбудсмена Регуляторрозглядає питання відповідальності суб’єкта господарювання, його посадових осібна підставі встановлених Енергетичним омбудсменом фактичних обставин справи насвоєму засіданні у формі відкритих слухань протягом 30 днів із моментуотримання такого подання та приймає рішення про застосування до суб’єктагосподарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення допосадової особи такого суб’єкта господарювання.

Крім того,проект Закону встановлює норми, відповідно до яких результатами розгляду Енергетичнимомбудсменом звернення споживача може бути направлення суб’єкту господарюваннярішення про припинення порушення суб'єктом господарювання, що провадитьдіяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, законодавства увідповідній сфері та поновлення прав та законних інтересів споживача. Через 30днів після прийняття рішення Енергетичним омбудсменом відповідний суб’єктгосподарювання, що провадить діяльність у сфері енергетики чи комунальнихпослуг, повідомляє Енергетичного омбудсмена про виконання погодженого зіспоживачем рішення. Ненадання такої інформації тягне за собою адміністративнувідповідальність. Службові особи суб’єктів господарювання, що провадятьдіяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, до яких звернувся Енергетичнийомбудсмен, співпрацюють з ним і своєчасно надають необхідну допомогу, зокрема,у визначений Енергетичним омбудсменом розумний строк відповідають на звернення Енергетичногоомбудсмена шляхом надання йому інформації (в тому числі у формі звіту абозвітів), що містить опис заходів чи дій (одноразових або таких, що тривають),вжитих або таких, що мають бути вжиті для забезпечення прав та інтересівспоживачів або виконання рішення Енергетичного омбудсмена, або вмотивованихпояснень щодо того, чому такі заходи чи дії не були вжиті. З порушенням вимог нормопроектувальноїтехніки, але все ж таки відзначається в законопроекті й те, що участь урозгляді спору та виконання рішення Енергетичного омбудсмена є обов’язковим длясуб’єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики такомунальних послуг.

Протесам Енергетичний омбудсмен застосовувати до суб’єкта господарювання санкціїта/або адміністративне стягнення за невиконання його рішень права не матиме,тобто притягувати до якої-небудь юридичної відповідальності не зможе. Яка ж це повнанезалежність? Він залежатиме в частині реалізації понесення відповідальності запорушення, щонайменше, від Регулятора. До речі, ніхто не переймається стосовно перебиранняна себе повноважень суду, у разі прийняття рішення про застосування санкційРегулятором та накладення штрафних санкцій центральним органом виконавчоївлади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузіелектроенергетики.

Чи достатньоцих повноважень, аби примусити, наприклад, Уряд скасувати незаконну постанову,яку він видав? Ні, недостатньо.

Чи зможе Енергетичнийомбудсмен з такими повноваженнями вирішити проблему різниці в оплаті за електроенергію(за 1 кВт·год) в різних регіонах України (згідно з постановою Регулятора від 24квітня 2017 року № 538 в різних областях України діють різні тарифи наелектроенергію для непобутових споживачів. Розмір тарифу формується в кожнійобласті в залежності від обсягу споживання електроенергії: чим більший обсягспоживання, тим менша вартість електроенергії. При цьому підприємства групи  «Систем Кепітал Менеджмент» Ріната Ахметоваотримують найкращі умови з вартості електроенергії, а тарифи для споживачівдругого класу напруги, бюджетних установ, середнього та малого бізнесу, вбільшості областей зросли. Хоча, необхідно зауважити, що в інших областях вонизнизились), вирішити проблеми власності силових кабелів з невизначеним статусомі умов їхньої експлуатації, стан всіх інженерних мереж, відсутність венергетичному секторі економіки органу, який би розробляв технічні норми іправила, регламенти і стандарти.

Чи під силу ОфісуЕнергетичного омбудсмена вирішення всіх енергетично-олігархічних проблемУкраїни? Адже страждання споживачів можливо усунути не шляхом боротьби знаслідками, а лише усунувши причини порушення їхніх прав та законних інтересів.