Чи відповідатиме прийняття закону очікуванням бізнесу. Частина І

6 грудня 2017 року в  "Голосі України" №228  опубліковано  Закон України від 16.11.2017 р. №2213-VIII  "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування". Цей Закон набрав чинності 7 грудня 2017 року.

Проаналізувавши закон, можна зазначити, що його прийняття відповідає очікуванням суспільства та забезпечить дотримання прав суб’єктів господарювання під час здійснення досудового розслідування кримінальних проваджень правоохоронними органами.

Даним законом внесені наступні зміни до:

статей 60, 214 КПК, надавши право заявнику отримувати витяг з ЄРДР щодо його заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. При цьому слідчий, прокурор зобов’язані надати такий витяг через 24 годин з моменту внесення відомостей до ЄРДР;

статей 3, 28, 303 та 308 КПК, згідно з якими особа, яка не є стороною кримінального провадження, та по відношенню до якої (в тому числі її майна) здійснюються процесуальні дії, має право заявляти клопотання про здійснення кримінального провадження у розумні строки та оскаржувати порушення таких строків;

статей 27, 107, 222 та 236 КПК, якими передбачено обов’язкову відеофіксацію проведення обшуку. Відеозапис стає невід’ємним додатком до протоколу обшуку. Крім того, стороні захисту надається право самостійно здійснювати відеофіксацію проведення обшуку. Особа, у житлі якої проводиться обшук, матиме право користуватися допомогою адвоката на будь-якій стадії  його проведення;

статей 160, 164, 165, 168 КПК, відповідно до яких  сторона обвинувачення зобов’язана обґрунтовувати необхідність вилучення оригіналів документів або їхніх копій та робити копії необхідної інформації із залученням спеціаліста. При цьому вилучення електронних інформаційних систем забороняється;

статті 284 КПК, якими доповнено перелік підстав для закриття кримінального провадження, зокрема, у разі наявності не скасованої постанови слідчого, прокурора  про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 частини першої статті 284 КПК.

З огляду на викладене, мимоволі складається враження, що в майбутньому, все ж таки в Україні ефективно буде забезпечено функціонування основних засад щодо забезпечення балансу дотримання прав усіх учасників кримінального провадження. Та на практиці сподіваємось будемо спостерігати дещо кращу ситуацію ніж та, що була раніше, яка складалася не на користь суб’єктів господарювання, де з практичного досвіду в минулому – теорія КПК України не співпадала з практикою.