Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів
Коли я читаю звіти Єврокомісії, виникає враження, ніби вони — це листи від суворого, але справедливого наставника, який не втомлюється повторювати: «Це твій шанс, Україно, не змарнуй його». Цьогорічний документ про прогрес країн-кандидатів для вступу до ЄС звучить як серйозне попередження, особливо у питаннях судової та антикорупційної реформ. Пропоную розібратися, що саме стоїть на кону.
«Правки Лозового» — символ пробуксовки реформи
Законодавчі норми, відомі як «правки Лозового», вже стали мемом серед юристів та громадських активістів. Їх прийняття у 2017 році вплинуло на систему досудового розслідування, зокрема обмеживши строки кримінальних проваджень і передавши суддям повноваження, що раніше належали слідчим. Наприклад, суддя має вирішувати, чи дозволяти експертизу, що нерідко затягує процес.
Уявімо: детектив НАБУ розслідує справу про розкрадання державних коштів. Щоб провести важливу судову експертизу, він звертається до суду. Але суддя може просто відкласти розгляд справи на тижні, якщо не місяці. Це «правки Лозового» у дії.
Брюссель наголошує: ці правки треба скасувати. Не до кінця року, не завтра — а ще вчора. Бо такі норми унеможливлюють ефективне розслідування і доведення справ до логічного завершення.
Незалежні судові експертизи: як це працює у світі
У багатьох країнах ЄС детективи антикорупційних органів мають прямий доступ до незалежних судових експертиз. У Франції, наприклад, існують автономні експертні установи, фінансовані державою, але незалежні від судів чи правоохоронців. У Німеччині детективи співпрацюють із визнаними приватними експертами, чиї висновки мають однакову юридичну вагу, як і державні.
Україні варто звернути увагу на ці приклади. Надати НАБУ доступ до незалежних експертиз — це не лише про швидкість. Це про прозорість і довіру до результатів розслідувань.
Прослуховування: право чи привілей?
Ще одна проблема — автономне прослуховування телефонних розмов. Сьогодні НАБУ залежить від СБУ у питаннях технічного доступу. Уявіть ситуацію: антикорупційний детектив просить технічну допомогу у служби, чиї співробітники можуть бути об’єктами того самого розслідування. Чи може тут йти мова про неупередженість?
У багатьох країнах, наприклад, у Сполучених Штатах, подібні агентства мають власні технічні ресурси для перехоплення розмов. Це дозволяє гарантувати незалежність і ефективність. І Україні час брати приклад.
Очищення Верховного Суду: неминучість реформи
Верховний Суд як останній бастіон правосуддя має бути еталоном чесності. Проте, як засвідчили нещодавні скандали, окремі судді, які б мали стояти на сторожі закону, самі стають його порушниками. Брюссель наголошує: судову систему треба очищувати.
Цікаво, що у Грузії, яка теж прагне європейської інтеграції, реформа судової системи відбулася через тотальну переатестацію суддів. Тих, хто не міг пояснити походження своїх статків, або тих, хто мав зв’язки з корупційними схемами, просто звільняли.
Україні пропонується не менш жорсткий підхід. Необхідно створити механізм регулярної переатестації суддів за участю громадськості, міжнародних експертів і медійників. Бо навіть один корумпований суддя здатен дискредитувати цілу систему.
Антикорупційні органи: питання спроможності
Єврокомісія наголошує і на посиленні інших антикорупційних органів. Наприклад, очільник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) має отримати право відкривати провадження проти народних депутатів. Це не політична ідея, а логічний крок до усунення «кастовості» перед законом.
Також актуальним залишається реформування Бюро економічної безпеки (БЕБ). Конкурс на його керівника має бути відкритим, а штат — оновленим через переатестацію. Успішна реформа цього органу дозволить ефективно боротися із фінансовими злочинами, що сьогодні залишаються одними з найскладніших.
Що далі?
Антикорупційна та судова реформи — це не про красиві звіти для ЄС. Це про реальну можливість зробити правосуддя доступним і справедливим. Про те, щоб кожен українець відчув, що закон однаковий для всіх — від двірника до депутата.
Брюссель чекає на зміни. Але головне — цього чекаємо ми. Бо лише очистившись від баласту корупції, Україна зможе стати частиною європейської спільноти. І я переконана: ми маємо на це силу. Питання лише в бажанні і швидкості.