Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців

Уявімо ситуацію: пара українців, яка живе за кордоном, вирішує розірвати шлюб. Вони вже на чужині, але мова не тільки про географію: нове середовище додає непростих викликів навіть у найпростішому. Як же їм діяти далі, щоб не розгубитися в лабіринті іноземних законів і українських реалій?

Як це працює в Україні: судовий порядок

Для українського законодавства процес розлучення має три основні шляхи, які залежать від обставин. Якщо пара має неповнолітніх дітей, не може подати заяву разом або розлучення ініціює тільки один із подружжя, єдиний шлях — це розлучення через суд. Судовий процес вимагає збору численних документів, включаючи копії паспорта, РНОКПП, свідоцтва про шлюб, і за необхідності — свідоцтва про народження дітей.

У випадках, коли пара без дітей і є згода обох сторін, ситуація значно спрощується. Подружжя має можливість звернутися до найближчого відділу ДРАЦС або навіть до консульської установи України за кордоном. Важливий нюанс полягає в тому, що розлучення здійснюється лише за наявності взаємної згоди.

Консульський варіант для тих, хто за кордоном

Консульства та дипломатичні представництва України можуть розірвати шлюб, якщо хоча б один з подружжя проживає за кордоном. Усе, що необхідно для розірвання шлюбу — це спільна заява подружжя. У разі відсутності одного з подружжя консульство також може допомогти, якщо другий визнається недієздатним або перебуває у місцях позбавлення волі.

Цей процес надає українцям спрощений та зручний спосіб врегулювати особисті справи, не повертаючись до України, хоча тут є важливий момент: якщо є неповнолітні діти, процедура розлучення повинна проходити виключно через суд.

Коли один із подружжя перебуває за кордоном, а другий — в Україні

Одна з ключових складностей розлучення, коли подружжя фізично перебуває у різних країнах, полягає в необхідності підтвердження згоди та подачі документів. В українських реаліях є кілька способів реалізувати розлучення, і один з них передбачає, що один із подружжя, який за кордоном, може нотаріально засвідчити свою згоду та надіслати заяву поштою в Україну.

Історії подібних випадків завжди змушують пригадати випадки, коли пара роками не могла оформити розлучення через такі складнощі, як відсутність нотаріальної довіреності чи неправильно оформлених документів. Важливо зазначити, що в таких випадках звернення до місцевих юристів або адвокатів із розумінням міжнародного права може стати важливим кроком, щоб уникнути довготривалих помилок.

Закордонний досвід: приклад Великої Британії

Великобританія має свою специфіку. Наприклад, місцеві правила дозволяють подружжю звертатися до суду із заявою на розлучення навіть за наявності дітей. Тут навіть більше: розлучення можливе без згоди одного з подружжя, якщо пара жила окремо щонайменше два роки.

Для українців, що проживають у Великобританії, законодавство дозволяє подавати позов до суду, перебуваючи у цій країні. Для цього вони можуть скористатися юридичним представником, який представлятиме їхні інтереси. У випадку Великобританії, система навіть заохочує рішення сімейних спорів за допомогою посередництва (медіації). Такий підхід не тільки зменшує судові витрати, але й дозволяє подружжю вирішити конфлікт мирним шляхом. Якщо ж пара має спільне майно, а процес розлучення супроводжується складнощами через питання власності, суд має право винести рішення про поділ майна відповідно до місцевих законів.

Роль судів та онлайн-інструментів в Україні

Українське законодавство також рухається до більш технологічних та інклюзивних рішень. За останні роки в Україні запрацював «Електронний суд» — платформа, яка дозволяє подати заяву на розлучення, перебуваючи за кордоном. За допомогою цієї платформи українці можуть подати позов із використанням електронного цифрового підпису, що стає справжнім порятунком для тих, хто перебуває далеко від рідної країни.

Якщо ж позивач вирішує взяти участь у судовому засіданні, перебуваючи в іншій країні, він має змогу це зробити за допомогою відеоконференції, що забезпечує зручність та значно зменшує витрати на поїздки.

Це ідеальний спосіб залишатися залученим до процесу, не втрачаючи контролю над подіями, навіть якщо знаходишся за кордоном. Але знову ж таки — все залежить від обставин, адже якщо розлучення супроводжується спором про опіку над дітьми або поділ майна, учасникам, швидше за все, доведеться приїжджати особисто.

Розлучення під час воєнного стану

Воєнний стан, на жаль, створив нову реальність, у якій українцям доводиться вирішувати навіть такі особисті питання, як розлучення. Нині в Україні є можливість оформити розлучення через будь-який відділ ДРАЦС, незалежно від місця проживання. Тобто, навіть якщо один з подружжя вимушено переїхав до іншого регіону України, він має змогу подати заяву на розлучення в найближчому ДРАЦСі.

Консульська підтримка: коли справа залежить від дипломатів

Постає питання: що робити, якщо один із подружжя мешкає в країні, де відсутнє консульство України? У такому випадку можна спробувати звернутися до відділу громадянських актів інших держав. Наприклад, в Італії, Швейцарії, Греції або Іспанії є консульства, які можуть розглянути такі питання. Це часто вимагає консультацій із місцевими юристами, адже кожна країна має свої правила щодо розлучень. Важливо розуміти, що українські суди не можуть розглядати справи, якщо другий із подружжя не підтримує позов, але в Європі суд може розлучити пару, навіть коли один із подружжя відмовляється брати участь.

Поради щодо розірвання шлюбу для українців за кордоном

Кожна країна має свої особливості сімейного права, тому українцям варто заздалегідь звернутися за консультацією до досвідченого юриста, який спеціалізується на міжнародному сімейному праві. І якщо це можливо, підготувати документи заздалегідь, обговорити всі нюанси з партнером і визначити найкращий спосіб розлучення, враховуючи специфіку обох країн.

Підсумовуючи, можна сказати, що процес розлучення за кордоном часто виявляється складним і емоційно виснажливим. Проте в сучасному світі, де багато процесів перенесено в цифрову сферу, а кордони стають умовністю, українці мають змогу швидше вирішувати питання розлучення, навіть перебуваючи на іншому кінці світу.