Антидемпінгове мито на імпорт арматури і катанки з Білорусі та Молдови

Наприкінці 2019 року Україна ввела антидемпінгове мито на імпорт прутків з вуглецевої та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова.

Чому це важливо?

Прутки із сталі використовуються в будівництві та у виробництві різноманітних металовиробів, зокрема дроту, тросів і катанів, тощо. Споживачами цієї сировини є сотні машинобудівних, металообробних та будівельних компаній, а обсяг ринку складає ~1,3 млн. тонн/рік. Основний попит покриває національний виробник (~75%). Поставки з Білорусії та Молдови протягом останніх років сумарно зросли до ~200-230 тис. тонн/рік, що становить ~ 15% ринку.

Про що йде мова?

Антидемпінгове мито – це мито на імпорт товарів, яке запроваджується у випадку, якщо іноземний виробник постачає продукцію на ринок країни за цінами, які нижчі за ринкові, які діють на внутрішньому ринку цієї країни, або при експорті на ринки третіх країн. Для іноземного постачальника демпінг вигідний, оскільки він дозволяє збільшити продажі і отримати валюту.

У такій ситуації антидемпінгові мита захищають національних виробників. Особливо це актуально в умовах економічної кризи, коли спадає ділова активність і падає попит. Для національного виробника внутрішній ринок є найбільш перспективним, адже при експорті ти конкуруєш з багатьма постачальниками.

Споживачі, зі свого боку, зацікавлені купувати дешевше і мати диверсифіковані поставки. У теорії антидемпінгове мито направлене на виправлення цінової диспропорції. На практиці антидемпінгове мито – це фактично бар’єр для поставок іноземної продукції. Тоді у споживачів з’являється менше альтернативи, і продукція для них стає дорожчою. Тому держава у ході розслідування враховує інтереси обох сторін. Виробники хочуть отримати щонайвищі ставки мита, а споживачі хочуть, щоб воно було мінімальне або взагалі відсутнє. Як свідчить практика, для більшості продукції найоптимальнішим є антидемпінгове мито у розмірі 10-15%. Воно захищає національного виробника, але не є загороджувальним. Ставки мита вище за 15-20% на практиці роблять імпорт нерентабельним.

Антидемпінгові заходи, вжиті стосовно Республіки Білорусь та Республіки Молдова, є розумним компромісом і відображають баланс інтересів учасників ринку металопрокату в Україні.

Як був знайдений компроміс?

У випадку з сталевими прутками, ВАТ "Білоруський металургійний завод" і його Торговий Дім отримав ставку мита на рівні 0%, інші білоруські експортери – 31%; ВАТ "Молдавський металургійний завод" - 13,8%, а інші експортери з Молдови - 35,37%.

Відразу привертає до себе увагу нульова ставка мита для БМЗ. Тут баланс інтересів споживачів був дотриманий. Адже до війни на Сході країни в Україні було три виробники катанки - "АрселорМіттал", "Єнакіївський металургійний завод" і Алчевський меткомбінат. Два останні заводи знаходяться на тимчасово окупованій території, і зараз не працюють. Відповідно, пропозиція внутрішнього виробництва скорочена. Також на початку 2018 року Україна запровадила антидемпінгове мито на імпорт сталевих прутків з Росії на рівні 15,2%. Це, фактично, припинило поставки російської продукції на український ринок.

Введене мито зберегло диверсифікацію поставок. Нульова ставка мита, з одного боку, не впливає на ціну імпорту, а з іншого - вказує на можливість її перегляду у майбутньому. БМЗ покриває північ України, в той час як національний виробник географічно знаходиться на півдні країни. Таким чином, у ході розслідування були враховані інтереси споживачів, які мають обмежену пропозицію на ринку.

Дуже важливо, що розслідування не було завершене без застосування санкцій. Адже у випадку, якщо БМЗ наростить демпінгові поставки своєї продукції на український ринок, "Арселор Міттал" зможе швидко ініціювати перегляд антидемпінгового мита.

Як виглядає загальна картина?

У світі щороку проводиться близько 300 антидемпінгових розслідувань по різних товарах, і металопродукція – номер один у цьому списку. Сталь залишається основним конструкційним матеріалом, і уряди країн активно захищають внутрішніх виробників від недобросовісного імпорту.

Українські виробники також активно використовують можливості антидемпінгових розслідувань, в тому числі і металургійні заводи. Із нещодавніх прикладів: у 2018 році було введено антидемпінгове мито на імпорт катанки та арматури з Російської Федерації в обсязі 15,2%, що позитивно вплинуло на українського виробника. У 2019 році завершилося розслідування щодо оцинкованого прокату з Китаю та Росії, і було запроваджено антидемпінгове мито в обсязі 47,57% для російських виробників та 22,78% - для китайських виробників. Важливо, що на ринку присутня диверсифікована пропозиція оцинкованого прокату виробників інших країн, що відрізняє її від ситуації на ринку арматури і катанки.