Українське військо чи радянська армія?

Не будемо повторювати прості істини про те, що на початку 90-х років воєнно-промисловий комплекс України: вчені-розробники, фахівці, підприємства з виготовлення станків і безпосередньо зброї та боєприпасів, був одним із найкращих у світі, а українська армія однією з найпотужніших за кількістю та озброєння. Насправді це міф! Пострадянський ВПК і пострадянська армія, на жаль, не були українські. Керівництво міністерства, начальники підрозділів і навіть солдати і робітники – всі були заражені вірусом радянщини. 

Найяскравішим прикладом армійського нехлюйства і крадіжок став образ армійського прапорщика. Презирливе ставлення до підлеглих, зверхність, низький рівень культури, тваринний страх перед керівництвом – характерні ознаки совєцької армії. Найганебнішим породженням такої армії були «дідівщина», «штрафбати» і «загранотряди», які і тепер культивуються та оспівуються в армії ереф-ії.

Розкрадені, знищені та продані підприємства, розкрадені та підірвані склади в Новобогданівці та Балаклії, розкрадені та розпродані території полігонів, розформовані та закриті навчальні військові заклади та наукові установи – все це наслідок совєцького господарювання.

До відома: армія походить від латинського «armare» — озброювати. Слово «солдат» походить від італійської soldato — наймати, платити платню, солід. Військову термінологію запозичили московити від пруссів, а надалі залишили у спадок українцям.

Чому боїмося власних українських військових термінів: козак, сотня, курінь, чота…? Ці питання вже порушувались у публікації «Відновлення козацьких традицій у збройних формуваннях України». Чи на часі такі зміни? Стовідсотково – так! Бо дерево міцне своїм корінням.

Інноваційні технології у всьому – основа успіху. Новітні надбання в інформатиці, техніці, озброєнні поступово стають складовими українського війська. Українські воїни нині чи не найвідкритіші до всього нового та перспективного. Українське військо постійно розвивається та удосконалюється. Наразі більшість управлінських процесів можна здійснювати в онлайн-режимі. Облік особового складу підрозділів, амуніції та форми, озброєння та боєприпасів, техніки і технічних засобів, пального, коштів тощо має бути в електронному виді.

На рівні взводів і рот командири та їхні заступники мають вносити дані і зміни до спеціальних електронних форм. Щоб командир батальйону, бригади, угрупування або головнокомандувач для прийняття рішення, використовуючи ключ доступу, міг у режимі реального часу побачити наявні ресурси будь-якого взводу. Безперечно, вся інформація має бути захищена; доступ до окремих блоків повинні мати лише особи з відповідним дозволом допуску до державної таємниці.

За такої інформатизації офіцери штабів не витрачатимуть часу на отримання та перевірку даних. Увесь необхідний масив даних у виді таблиць, графіків, діаграм буде формуватись за вказаними параметрами автоматично. А фахівці матимуть можливість готувати і надавати реально необхідні пропозиції з покращення діяльності підрозділів. За потреби виїжджати до підрозділів, що ведуть бойові дії для надання практичної допомоги та посилення їх спроможності.

Стосовно козацького устрою Українського війська. Доведено ефективність формування стрілецьких підрозділів за територіальним принципом. Цей сучасний,  водночас і традиційний підхід має стати основою формування козацького війська. Сотня сформована з односельців, яку підтримує територіальна громада, має стати основою бойової міці не лише на полі бою, а й у тилу.

Під час служби за мобілізацією військовий в обов’язковому порядку має двічі на рік на два тижні прибути додому для відпочинку з сім’єю. Однак цей час присвятити не посиденькам із компанією, а насправді забезпечити свій надійний тил. Приїхавши додому, військовий у перший день повинен з'явитися до центру комплектування. Не лише для відмітки на відпускному, а для спілкування з соціальним працівником, який має його направити за потреби до лікаря, психолога або іншого профільного фахівця.

Військовому та його родині має бути надана необхідна допомога та підтримка. Діти військових повинні навчатись безкоштовно. Військові, які перебувають у резерві або звільнені з лав Збройних Сил України в запас, які займаються підприємницькою діяльністю, не повинні сплачувати податків і зборів.

Так само і підприємства, що виготовляють будь-яку військову продукцію, мають бути звільнені від податків. Розробку, виготовлення зброї та оснащення має підтримувати держава. Усе законодавство має бути переглянуте щодо підтримки війська, військових і військового сектору економіки.

Після року служби на передовій, козак має повертатись додому зі зброєю та амуніцією, щоб продовжити службу в резерві. А на його місце має стати сусід, який уже навчений військовій справі і морально готовий захищати свою Вітчизну, свою домівку від ворога. Про реєстр військовозобов’язаних вже також йшлося в публікації «Держава в смартфоні – вікно в Європу».

Пліч о пліч з побратимами-односельцями, братами, кумами воїн буде міцною ланкою в строю. Звісно, спеціальні пластунські підрозділи мають формуватись відповідно до особливих якостей козаків. Їх варто відбирати та навчати за сучасними методиками у провідних українських і світових центрах.

Воїн, який повернувся в рідний населений пункт, спільно з побратимами перебуваючи в резерві, постійно готується до наступної служби. Козак повсякчас навчається, навчає інших, проводить злагодження, тренується, екіпірується... Кожен резервний військовий підрозділ має бути на 100 відсотків забезпечений стрілецькою зброєю, амуніцією та легкою технікою. Кожен населений пункт має стати фортецею. Так поступово сформується справжня військова міць держави.

Сотні мають перетворитись на курені (бригади), а курені на січі. Кожен воїн, який вже пройшов гарт служби, має очолити рій або сотню. За рік відсоток чоловіків і жінок, які здатні та готові служити в лавах ЗСУ, має сягнути 25 відсотків дорослих громадян із подальшим зростанням до 1/3 всього дорослого населення. Військово-патріотичне виховання має бути основою існування громадянського суспільства.

Маємо потужний резерв посадових осіб усіх рангів і статусів. Після перевірки фізичної та бойової готовності, тестування знань і навичок, які є реально необхідними для українського війська, вони мають організовано зайняти рубежі оборони та підтвердити вірність присязі,  яку склали. Начальники та офіцери територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, які через комп’ютеризацію та створення Єдиного державного реєстру військовозобов¢язаних в «Дії», стануть непотрібними на місцях, зможуть очолити такі бойові підрозділи.

Побратимство, яке ґрунтується на взаємоповазі, взаємопідтримці українського воїнства вже є основою українського війська і прикладом для наслідування. Радянський підхід в керівництві вбиває будь-яку ініціативу та будь-яку інновацію. Мотивовані патріоти здатні, як кажуть, зрушити гори. Радянські підходи спихування завдання від старшого офіцера аж до низу, потакання підлеглими, використання брудних лайок, тотальний страх покарання мають відійти в минуле услід за «російським кораблем». 

Українське козацтво вже довело свою сміливість та непохитність. Українське військо вже показало світові, що воно міцніше та потужніше, аніж вся мілітарна система терористично-тоталітарних держав: московії, біларусі, ірану та північної кореї. Але не варто зупинятись на досягнутому, як заповідав Тарас Шевченко, і «чужому научатись і свого не цуратись». Пращури залишили українцям у спадок те, заради чого слід жити і перемагати. Маємо зберегти та передати українську державу у спадок нащадкам.