Законопроекти № 8184, 8250, 8311 – яких вам ще реформ АРМА треба?

При цьому дуже схоже, що у народних депутатів немає ні сил, ні бажання розібратися у доволі специфічних і складних функціях АРМА, а успіх чи невдачі органу, в залежності від погоди, фаз місяця, політичного контексту списуються то виключно на персоналії, то на законодавчі прогалини.

Агентство сьогодні звинувачують у корупції, втраті активів, порушеннях прав людини (власників арештованих активів), а завтра пропонують усе роздати без будь яких обмежень, бо начебто активи потрібні Збройним Силам України та на відновлення деокупованих територій. А бува, що в один день ці дві ситуації змішуються.

Народні обранці невтомно продукують законодавчі зміни, а саме проекти Законів України «Про внесення змін до Закону України про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів щодо розблокування можливості управління корпоративними правами переданими в управління Національному агентству» (реєстр. № 8184 від 07.11.2022); «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення санкційної політики та підвищення ефективності управління державним, комунальним майном та арештованими активами» (реєстр. № 8311 від 27.12.2022); «Про внесення змін до Закону України «Про Фонд державного майна України» щодо оптимізації структури Фонду державного майна України» (реєстр. № 8250 від 30.11.2022). Останній цікавий тим, що як і видно з назви не стосувався АРМА, водночас у нього до другого читання було надано вал неймовірних за своїм змістом поправок, що стосувалися агентства. А точніше істеричне та бездумне намагання передати частину функцій агентства до Фонду державного майна України (часом навіть не змінюючи назву органу:)). Наразі ширяться чутки, що невдалі правки будуть згруповані в окремий законопроект, цікаво чи буде він підготовлений більш якісно, аніж те, що було подано у якості поправок.

При цьому, що цікаво, у Верховній Раді України зареєстровано ряд законопроектів, що вдосконалюють діяльність агентства, поданих Урядом, які були відповідно узгоджені з органами державної влади та підтримуються Головним науково-експертним управлінням Верховної Ради України (хоча хто ж їх слухає, що вони розуміють у політиці:)), деякі з них перебувають там вже 2-3 роки, інколи потрапляють у порядки денні сесії, інколи начебто розглядаються Головним комітетом, проте конкретних результатів так і немає.

Ось перелік цих законопроектів – «Про внесення зміни до статті 452 Митного кодексу України» (реєстр. № 3962 від 06.08.2020). Проектом врегульовується питання автоматизації доступу АРМА до інформації щодо експортно-імпортних операцій конкретних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації принципу пріоритету кримінального арешту та удосконалення діяльності Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (реєстр. № 6144 від 07.10.2021). Проектом запропоновано зміни з метою реалізації принципу пріоритету кримінального арешту та унеможливлення ситуації блокування виконання АРМА судових ухвал про передання йому в управління активів в кримінальному провадженні через застосування власниками таких активів або пов’язаними з ними третіми особами інструментів забезпечення позову в цивільному, господарському чи адміністративному процесах; «Про внесення змін до Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» щодо розширення доступу до джерел інформації для цілей виявлення та розшуку активів» (реєстр. № 6201 від 21.10.2021); «Про внесення зміни до статті 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (реєстр. № 6233 від 29.10.2021). Проект покликаний розблокувати можливість управління активами у вигляді частки у статутному (складеному) капіталі чи акцій, паїв юридичних осіб. Наразі можна сміливо заявити, що це проект № 1 за необхідністю прийняття, оскільки з моменту повномасштабного вторгнення рф до України, почастішали випадки передачі в управління АРМА активів у вигляді корпоративних прав.

До речі, вищезазначений законопроект, реєстр. № 8184 від 07.11.2022, це така собі цікава версія законопроекту № 6233 від 29.10.2021.

Крім того, у Верховній Раді України зареєстровано проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо діяльності Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів щодо гарантій прав інвесторів» (реєстр. № 6316 від 18.11.2021), підготовлений очевидно на основі розробок АРМА, оскільки подібний проект можна знайти на сайті АРМА, при цьому розміщений він був ще 2018 році, а пізніше у 2021 році :). Законопроект покликаний удосконалити існуючу систему управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, яка в деяких напрямках продемонструвала свою неефективність. Метою даного проекту Закону є створення законодавчих передумов для підвищення прозорості системи розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, реалізації таких активів, підвищення інституційної спроможності та ефективності роботи АРМА, а також усунення суперечностей між чинними актами в частині розшуку, управління та реалізації активів, одержаних від корупційних та інших злочинів. Проект потребує суттєвого доопрацювання, проте він вже у Раді і може стати базою для нормальних змін.

І це аби не витрачати дорогоцінний час нашого читача, не увійшли у текст неймовірні законопроекти за номерами № 3335, а також альтернативні до нього, № 5141 і № 5142 та альтернативні до них, № 5825 і № 5826 і тд - це точно не повний список.

Ось такий огляд, за результатами якого можна дійти висновку, що основною метою діяльності народних обранців щодо регулювання роботи АРМА є нескінченне найрізноманітніше копіювання, переписування, перекручування одних і тих самих адекватних норм, з яких виходять норми абсурдні.

Мета такої діяльності невідома, є враження, що склалась ситуація, коли ані бажання, ані на жаль розуму і волі налагодити роботу доволі важливого органу не вистачає, отже безвихідь, і треба йти шляхом найменшого супротиву та ліквідувати орган.

А там, поки комусь, і як було озвучено, з прив’язкою до конкретної персони, передаватимуть функції, потягнеться час, з’ясується, що там, навіть враховуючи поважність персони, без нормального законодавства нічого не запрацює, можна буде виходити на нове нескінченне коло важливих законодавчих ініціатив, бо, дуже схоже, що процес значно важливіший за результат:).