Як укласти договір, щоб оскаржити його могли лише ви
Про що думають власники, коли планують господарську діяльність компанії?
Ми вже понад 11 років супроводжуємо підприємців з юридичних питань бізнесу, і тому можемо з упевненістю назвати найчастіші їхні запитання до самих себе:
— які джерела отримання прибутку найефективніші?
— як досягти певної фінансової стабільності?
— як мінімізувати ризики втрати прибутку?
— як зменшити чи взагалі уникнути отримання збитків?
Необхідно пам’ятати, що однією з основних опор бізнесу є якісна побудова договірних відносин із вашими контрагентами. Саме від цього залежить левова частка успішної господарської діяльності й упевненість у завтрашньому дні.
Не секрет, що часто власники бізнесу або їхні робітники (юристи, бухгалтери, менеджери) до питання «адекватності» укладення договорів із контрагентами підходять без належного розуміння негативних наслідків, або взагалі недбало. Тому розглянемо ключові аспекти укладення договорів, що допоможуть досягнути омріяної стабільності.
1. Перевірка контрагента та лише офіційні відносини
Перша найпоширеніша помилка — довіра своєму контрагенту. Запам’ятайте, як часто та правильно це звучить у сюжетах безлічі кінофільмів: «це — просто бізнес»! За жодних обставин Ви не зможете збудувати стабільні відносини з контрагентом на довірі!
Тому, перед укладенням договору, необхідно:
— зібрати з реєстрів всю можливу інформацію щодо структури бізнесу обраного контрагента: це можуть бути публічні реєстри (ЄДР) або недержавні ресурси (наприклад, Opendatabot). У них потрібно перевіряти інформацію щодо динаміки змін цих даних;
— отримати від контрагента копії документів про структуру бізнесу (статут, протокол та наказ на призначення директора, свідоцтво ПДВ тощо) та перевірити, чи збігаються надані документи з публічними даними. Упевніться, що особа, яка виступає представником контрагента, має повноваження на підписання договору;
— зібрати інформацію про наявність в обраного контрагента податкового боргу на сайті ДПС України;
— перевірити інформацію в ЄДР боржників про наявність виконавчих проваджень щодо контрагента;
— перевірити всі судові провадження обраного контрагента в ЄДР судових рішень, здійснити аналіз боргів і перспективу судових спорів.
У процесі виконання договору необхідно:
— дотримуватися положень укладеного договору та закону, здійснювати виконання своїх обов’язків належним чином;
— усі операції закривати відповідними первинними бухгалтерськими та податковими документами, що повинні бути оформлені належним чином з обох сторін. Для цього не зайвим буде здійснювати постійний контроль підлеглих працівників щодо належності оформлення такої документації;
— спілкуватися з контрагентом і дублювати важливі переговори щодо конфліктних ситуацій у письмовому вигляді.
Пам’ятайте: суд, як правило, сприймає переважно письмові докази, тому їхнє постійне генерування є вашим обов’язком.
2. Умови договору: на що необхідно звернути увагу
Перевірили контрагента та не знайшли нічого негативного про нього? Переходимо до наступного етапу нашого захисту — підготовка договору:
— укладайте договір з якомога простішими умовами, керуючись імперативними (обов’язковими) вимогами закону та релевантною судовою практикою Верховного Суду;
— намагайтеся урівняти баланс прав та обов’язків між сторонами договору, будувати паритетні відносини та не допускати кабальних умов до себе;
— варто пам’ятати, що в кожного виду договору, мають бути всі істотні умови, що визначені законом (Цивільним чи Господарським кодексом України або іншим спеціальним законом, як-то Законом України «Про оренду землі»);
— формуйте відповідальність сторін так, щоби відповідальність вашого контрагента, що пов’язана із неналежним виконанням договору, покривала можливі збитки та витрати вашої компанії;
— прописуйте чіткі строки виконання обов’язків сторін, а також прозорі та ясні механізми їхньої реалізації;
— договір має містити порядок приймання та перевірки якості товару, робіт або послуг, а також порядок вирішення рекламацій, що пов’язані з отриманням не в повному об’ємі або неякісних товарів, робіт послуг;
— перевіряйте наявність строку дії та умов гарантії відповідного товару, робіт, послуг;
— варто також пам’ятати про включення в договір умов збереження персональних даних та комерційної таємниці сторін;
— передбачайте заборону без відповідного дозволу іншої сторони передавати права та обов’язки за договором третій стороні.
Окреме наше побажання, на основі практичного досвіду — не допускайте наявності в договорі третейського застереження. Третейський суд — недержавний суд, який або створюється для вирішення конкретного спору (Ad hoc), або діє постійно. Рішення третейського суду жоден державний суд в Україні не зможе переглянути по суті.
Не існує жодного реального механізму впливу або відповідальності в третейських суддів, що означає свавілля та безкарність у прийнятті рішення. Наявність третейського застереження в договорі є підставою для закриття провадження в державному суді та передання спору на вирішення третейського суду, якщо на цьому буде наполягати сторона договору.
Тому, якщо в договорі міститься третейське застереження, це означає, що ваш контрагент уже «домовився» із відповідним третейським судом, а ви ризикуєте укласти договір на кабальних умовах, де всі спори будуть вирішуватися на користь вашого контрагента;
Якщо договір має високий ступінь ризику для вашого бізнесу, для стимулювання належного виконання договірних відносин вашим контрагентом, не варто нехтувати забезпеченням зобов’язання — заставою, іпотекою, порукою, завдатком.
Якщо виконання обов’язків за договором неможливо забезпечити за рахунок майна вашого контрагента, у такому випадку стануть у пригоді інструменти страхування угоди або банківська гарантія, витрати на оформлення яких необхідно покладати на контрагента з високим ступенем ризику.
Саме ж розроблення форми договору варто довіряти професійним юристам, які мають відповідні знання та реальний досвід.
3. Вирішення досудових спорів.
Виконавши всі вищезазначені рекомендації та належним чином здійснивши виконання договору, власник бізнесу зведе до мінімуму шанс на отримання позову від контрагента. Натомість може скластися зворотна ситуація, коли контрагент не здійснив належним чином своє зустрічне виконання.
У такому випадку необхідно:
— здійснити повторну перевірку та аналіз документів на предмет їхньої належності. Перевіряйте наявність у договорі, первинних і податкових документах, офіційному листуванні оригіналів, підписів, печаток, обов’язкових реквізитів, щоб оцінити всі сильні та слабкі сторони;
— звернутися письмово з претензією до контрагента, роблячи акцент у ній на сильні сторони. Відповідь від контрагента на таку претензію стане в пригоді, щоби розуміти його офіційну позицію. Нерідко проблемний контрагент після отримання претензії переоцінює ризики та здійснює дії щодо виконання договору;
— спробувати провести усні переговори, надати проблемному контрагенту розстрочку у виконанні зобов’язання, якщо це доречно;
— якщо жоден із кроків не дав результату — звернутися для отримання професійної правничої допомоги до відповідного адвоката для обрання належної стратегії захисту.
Проте шанс на врегулювання спору на цьому не вичерпується, адже часто сторони приходять до вирішення конфлікту під час судового розгляду. Але такий варіант розвитку потребує глибшого аналізу справи та планування стратегії, що допоможе здійснити тільки фаховий юрист.