Замість прологу

Колись, в стародавні часи, у які моє свідоме життя лише починалося, а цікавість до громадянських подій тільки-но формувалася, я зіткнувся з описом давніх подій, напрочуд тісно пов'язаних з сучасністю. Мені трапилася стаття з розповіддю про мітинг на честь 1 травня в Чикаго, на початку 20 віку (місце і дату не пам'ятаю, але точно США). На нім лунали найсуперечливіші виступи. Один з його учасників висловив цікаву думку. Каже, щоб тут не говорили, але життя віддам за демократію, за можливість висловити своє судження з шляхів розвитку суспільства. Зараз, через багато років, знаходячись під враженням сьогоднішніх подій,  в мені рефреном лунає фраза «життя віддам!»…

* * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * **

Вадим і я були в принципі різні люди. За віком, життєвому досвіду, життєвим перевагам, цілям діяльності. Давній прибічник туристичних подорожей, я захоплювався його щирим захопленням природою, численними вилазками гірського і пішого туризму, барвистими описами пережитих вражень.

Але загальним для нас було прагнення до справедливості. Добре пам’ятаю, як навесні 2014 року, на вулицях і площах нашого прекрасного міста на сході України замість зідраних її державних прапорів з'явилися російські й так звані денеэровские триколори. Майже одночасно ми тоді подумали - яке право мали зробити усе це, а хто запитав нашу думку, наше бажання?! Вадим вже тоді, зі зброєю в руках, добре розумів, що робити.

Необхідність відстоювати свої переконання виникає упродовж усього нашого життя. Не завжди це вимагає масштабних кардинальних дій, як у Вадима. Але, у будь-якому разі, необхідно докласти відповідні зусилля.

*  *  *  *  *  *  *  *  *

Пройшло багато років. Ми з Вадимом почали жити в іншому українському місті. Але загальні інтереси і переконання збереглися. І ось одного разу, на початку квітня 2022 року, дзвонить він мені, й скаржиться, що у нього пропав улюблений канал Еспресо, яким користується вже декілька років. Свого часу він дуже гордився своїми новаціями у телевізорі, був до них дуже схильний, - усі  канали можна дивитися, без кабельного TV, прямо з міської телевежі. А тут чогось – немає його гордощі!  Я глянув свій телевізор, підключений до домашньої кабельної мережі, й кажу – в мене усе гаразд, програма йде. Після нашої короткої експрес-наради, ми дійшли одноголосного висновку. Вони сталися не утішливими.

Виявилось, 4 квітня 2022 року Концерн РРТ (радіо, радіозв'язок і телебачення) відключив від цифрового ефіру телевізійні канали - 5 Канал, Еспресо і Прямий. Така дія зустріла дружний протест відомих медійників. Пройшла серія виступів шановних журналістів і письменників, публіцистів і авторів популярних аналітичних статей, телеведучих ток-шоу. На захист каналів з'явилися численні статті відомих творчих осіб України – поетів, режисерів, авторів популярних українських літературних творів (навіть Сергія Жадана, твори якого включено у оновлену українську шкільну програму вивчення літератури), перекладених багато мов світу, і драматичні твори яких йдуть на багатьох театральних підмостках не лише України.     

Не все співвітчизника по належному оцінили цю квітневу подію. Пересічній людині, не ознайомленій з телекомунікацією, термін «відключити від цифрового телебачення» нічого не прояснює. Насправді це означає, що концерн РРТ перестав надавати послуги з технічного обслуговування мережі телебачення компанії. Хоча постачання їх здійснювалося на основі контракту, який концерн РРТ склав та підписав, але раптом відмовився виконувати.

Факт відключення телеканалів став відомий багатьом телеглядачам. Але не усі з них уявили про зміни. Справа у тому, що коли власники користувалися кабельним телебаченням, то передачі вони все ж так таки приймали. З цього слідував хибний висновок, що відключення припинилося. Та що непорозуміння вичерпане.

Для відновлення справедливості, телеканал Еспресо звернувся до своїх глядачів з проханням подати петицію «Про повернення в цифровий ефір українських телеканалів ЕСПРЕСО, 5-ГО і ПРЯМИЙ». Природно, я відгукнувся на заклик телеканалу ЕСПРЕСО. Проте процедура підписання петиції виявилася ускладнена. Сайт має явні ознаки технічної несправності, часто зависає. І у підписанта може бракувати на терпіння, щоб довести справу до кінця. Крім того, алгоритм подання петиції складається з ряду дій, послідовність яких важко утямити з екрану. Тим паче, що картинка на нім тримається продовж декількох частин хвилини, і глядач на звук не в змозі запам'ятати процедуру підписання.

Тим більш, вона не зовсім проста. І виконати її, посилено згадуючи усі настанови диктора, складно.  Це все одно, як ми з Вадимом в далекі студентські роки відвідували лекції. Уважно слухали професора, нічого не записуючи, і все ніби розуміючи. Але вдома, підчас вивчення матеріалу, повторити ні чого не могли – для цього потрібний конспект. У випадку з петицією, їм може бути візуальний виклад дикторського тексту, що розповідає про усі операції підписання петиції. Тому доцільно ілюстративна викласти алгоритм підписання.

Абсолютно не рекомендується розпочинати роботу з того, щоб входити на сайт petition.president.gov.ua. На нім є маса різних петицій, і телеглядач витратить масу часу на пошук необхідної. Досить клацнути на посилання https://petition.kmu.gov.ua/kmu/Petition/View/4163, та відразу війти (екран 1) 

Далі телеглядач читає текст петиції, натискає на зелений прямокутник «Підписати петицію», і входить в режим електронного її підпису-входу (екран 2).

2 Вход -регистрация.JPG

Робота у ньому починається з реєстрації. Для цього тиснемо на кнопку «Реєстрація, і входимо в режим реєстрації (екран 3).

3 Реєстрація.JPG

Глядач вписує свої особисті реквізити (прізвище, ім'я, по батькові), місце проживання, комунікаційну інформацію (телефон та й адрес електронної пошти). Не забуває придумати пароль для входу в особистий кабінет підписанта (зелений покажчик). Дублює його у вікно «Підтвердження пароля».

Натискаючи на жовтий прямокутник (Отримати SMS код), входить до  своєї електронній пошти, і копіює з неї Код підтвердження, що з'явився там, а далі вставляє його в кнопку «Код підтвердження» (синій покажчик). Ставимо галочки у вікні «Я не робіт», і в клітинці «Я надаю згоду на оброблення своїх персональних даних» (червоні покажчики).

На цьому режим реєстрації закінчився. Далі повертається до підписання петиції (екран 2). Входить в нього, а для цього вписує  адресу своєї електронної пошти і придуманий ним пароль. Натискає на жовту клітину «Увійти», і опиняється в режимі тексту петиції (екран 1). Натискає в нім зелену кнопку «Підписати петицію», і перед ним з'являється майже на увесь екран повідомлення «Підписане».

На цьому підписання петиції закінчилося. Ваш конституційний обов'язок по збереженню свободи слова, конституційних свобод, виконаний!

Замість епілогу

Можна припустити, що за бажанням дотриматися демократії в нашому суспільстві, в нашій країні, петицію повинні підписати усі громадяни України, незалежно їх політичних і партійних переконань. Тобто, розділяють вони позиції трьох патріотичних каналів, або ні. Критеріями можливості підпису має бути тільки впевненість тільки у тім, що вони дійсно мають патріотичну спрямованість каналів, та чинять на опір ворогам країни.