Відповідно до статті 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» - Видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

У пункті 14.1.244 Податкового Кодексу України зазначено, що товари - матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Однак, ПКУ регулює лише питання щодо відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні. Тобто, визначення «товару» за Податковим Кодексом у даній ситуації не є вагомими.

Чіткого роз’яснення, чи можливо акції назвати товаром немає.

У статті 6 в Законі України «Про цінні папери та фондовий ринок» зазначено, що Акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Щодо можливості оплати юридичною особою придбання акцій векселем слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про обіг векселів в Україні» - Зобов’язуватися та набувати права за переказними і простими векселями на території України можуть юридичні та фізичні особи.

У статті 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» зазначається, що Вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Згідно статті 341 Господарського Кодексу України – Розрахункові операції банків спрямовані на забезпечення взаємних розрахунків між учасниками господарських відносин, а також інших розрахунків у фінансовій сфері.

Безготівкові розрахунки можуть здійснюватися у формі платіжних доручень, платіжних вимог, вимог-доручень, векселів, чеків, банківських платіжних карток та інших дебетових і кредитових платіжних інструментів, що застосовуються у міжнародній банківській практиці.

Виходячи з вище зазначеного, можна зробити висновок, що оплата акцій за векселем можлива, так як Господарський Кодекс дозволяє проводити розрахунки за векселями. На практиці – розрахунок векселем за акціями не є рідкістю. Такі розрахунки можливі, все залежить від зацікавленості сторін, якщо прямого заперечення немає.