Земельна децентралізація після років боротьби нарешті стартувала в Україні. Запуск відбувся на Всеукраїнському форумі «Україна 30. Земля» після підписання президентом Володимиром Зеленським законопроекту №2194 про передачу земель в управління громадам.
Позаду понад 3 тисяч поправок, суперечки в сесійній залі та безліч міфів навколо нової так званої «земельної конституції». А що ж попереду? Чого українцям чекати від ухваленого закону?
Ключова норма документу – майже всі землі за межами населених пунктів переходять з державної у комунальну власність, насамперед мова йде про сільськогосподарські території.
За органами виконавчої влади залишаються функції розпоряджатися землею, але лише щодо окремих категорій – оборонного чи природоохоронного призначення.
Безумовно, це дасть можливість ефективно використовувати потенціал кожної окремої території. До того ж земельні відносини відчутно еволюціонують, адже краще регулюватиметься сама передача землі у власність, ведення документації та оцінка ділянок.
Як громади будуть управляти землею?
До ухвалення закону №2194 землями розпоряджалася Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру України, яка фактично виконувала роль монополіста. Тепер ця законодавча прогалина усунена – всі функції переходять до територіальних громад та органів місцевого самоврядування, а саме:
• громади мають право змінювати цільове призначення земельних ділянок приватної власності та затверджувати детальні плани території за межами населених пунктів;
• державний контроль за використанням та охороною земельних ділянок – від нині відповідальність обласних державних адміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних та міських рад.
Проте важливий момент – частина функцій ж таки залишається у Держгеокадастру, що сприятиме зменшенню корупції в земельній галузі. Адже розподіл функціоналу в перспективі створить конкуренцію між державним, самоврядним і громадським контролем.
Граємо за новими земельними правилами
Закон щодо земельної децентралізації в принципі змінює систему управління земельними відносинами. До прикладу скасована економічна оцінка землі у складу землеоцінюючих робіт. Востаннє цей інструмент застосовувався у 1988 році, а в країнах з розвинутою економікою він і зовсім відсутній.
Що важливо – скасовані й два інститути: Державної експертизи землевпорядної документації та Агрохімічної паспортизації земель. Натомість впроваджується «добровільний незалежний контроль якості робіт із землеустрою» ─ роботи будуть рецензуватися сертифікованими інженерами-землевпорядниками зі стажем практичної роботи не менше 2-х років.
Чи не найголовнішою зміною документу є надання публічного доступу до технічної документації з оцінки якості ґрунтів та нормативно грошової оцінки земельних ділянок. Тобто доступ до цієї інформації тепер відкритий для всіх учасників земельного ринку.
Загалом закон про передачу земель ОТГ — крок вперед до спрощення доступу до земельних ресурсів, впровадження цифрової трансформації земельних відносин та розширення повноважень територіальних громад.
Тепер українські аграрії чекають на підписання ще одного важливого законопроекту –№2195 щодо електронних аукціонів. Публічні торги — це дієвий інструмент протидії корупції. Громади, як власники землі, отримуватимуть завдяки аукціонам більше коштів.
Так, українські землі й до цього продавали та купували, проте незрозумілі правила гри на земельному ринку породили «тінь». Тепер Україна наближається до рівня розвиненого світу, в якому для оформлення документів не потрібно «їхати верхи тиждень», натомість всі питання вирішуватимуться швидко в електронному вигляді.