У всьому розвиненому світі малі та середні сільськогосподарські виробники ефективно працюють завдяки об’єднанню з метою спільного виробництва, доступу до фінансових і матеріальних ресурсів та просуванню своєї продукції на ринку.

Однією з найбільш поширених форм такого об’єднання є сільськогосподарські кооперативи, частка яких на аграрному ринку Європи сягає до 70%. Обсяг річного обороту 10-ти найбільших фермерських кооперативів в ЄС складає понад 93 мільярди доларів, що майже дорівнює річному ВВП України.

А що ж відбувається у нас? Кількість кооперативів в цій сфері ледь дотягує до 1-1,5%. Причина таких низьких показників, в першу чергу, полягає у недосконалості існуючого законодавства.

Як ми можемо покращити ситуацію?

Минулий пленарний тиждень виявився багатим на скандали та інтриги в Верховній Раді.

Однак, попри це, деякі важливі рішення, все ж таки, приймаються.

В першу чергу, я хочу відмітити той факт, що профільний аграрний комітет рекомендував парламенту ухвалити закон про сільськогосподарську кооперацію №0856.

Ми працювали над цим законопроектом дуже довго, залучивши найкращих експертів та фахівців. Зрештою, ми домоглись ухвалення цього закону в першому читанні в червні 2019 року.

Я переконаний, що ухвалення цього закону в цілому призведе до таких позитивних наслідків:

• дасть шанс малим та середнім виробникам сільськогосподарської продукції конкурувати на рівних правах  з агрохолдингами;

• члени кооперативу самостійно будуть визначатися, який у них вид діяльності кооперативу;

• значно знизяться ціни на продукти, прибравши одного або кількох посередників між споживачем та виробником продуктів харчування;

• поліпшиться доступ до банківських послуг малих та середніх фермерів, які об’єдналися в кооперативи.

Під час дискусій звучали думки про те, що в нас уже працюють окремі кооперативи, і нібито ніякої проблеми немає. Однак, цифри говорять самі за себе.

Важливо, що з прийняттям закону кооперативи самостійно зможуть визначатися за якою формою їм працювати – бути виробничими, переробними чи багатофункціональними, а також працювати з одержанням прибутку, чи без нього.

Реальні зміни відчують усі

Ухвалення закону про кооперацію дасть змогу створювати робочі місця, а значить покращить добробут нашого населення та збільшить виробництво сільськогосподарської продукції. Це дозволить дрібним фермерам, які щодня боряться за виживання з крупними холдингами, об’єднувати зусилля і зменшувати затрати на виробництво продукції.

Особливої актуальності це набуде з 2020 року, коли запуститься ринок землі. Адже в умовах, коли на ринок зайде ще більше крупних іноземних холдингів, самостійно вижити дрібному аграрію буде майже неможливо.

Щоб переконатися в успішності такого підходу, ми можемо подивитись на наших сусідів.

Так, у Литві за десять років після прийняття нового кооперативного законодавства у 2000 році оборот кооперативів виріс більше, ніж у 10 разів.

Об’єднання в кооперативи – найкраща альтернатива для малих і середніх сільгоспвиробників. Адже тільки так вони зможуть стати справді конкурентними на ринку.

Крім того, кооперативи відкривають таким виробникам можливості самостійного виходу на експортні ринки, потенціал у створенні власної переробки, а, отже, поштовху для розвитку сфер з високою доданою вартістю - садівництва, овочівництва, тваринництва.

Розвиток кооперативів – це вихід дрібних фермерських господарств з тіні, підвищення прозорості аграрного ринку, сплата податків, наповнення місцевих бюджетів і розвиток об’єднаних територіальних громад.

Тому я сподіваюсь, що народні депутати, незалежно від того, які фракції і групи вони представляють, підтримають цей законопроект заради економічного прориву в цій сфері та реальної допомоги нашим аграріям і фермерам.