Кооперація на селі – шанс на життя
З кожним роком проблема зайнятості в сільській місцевості постає все гостріше. Чи можна призупинити цю тенденцію? Здебільшого, відповідь на це питання криється у створенні робочих місць для сільського населення і створенні умов для повернення молоді в село.
Вдумайтеся, лише за роки незалежності з карти України зникло більше шістсот сіл. Сьогодні мало де і мало хто може реалізувати себе в селі. Через це сільські території спустошуються. Відповідно, молодь переїжджає в міста.
Тому цю проблему потрібно вирішувати спільно. Як на мене, один із найкращих механізмів для розвитку села та наповнення місцевих бюджетів – це кооперативи. Відродження кооперації на території всієї країни в умовах децентралізації створить перспективи для процвітання сільських громад та реформування агросектору. Саме тому разом із колегами ми ще навесні зареєстрували законопроект № 6527 (Про с/г кооперацію).
Після реєстрації законопроекту нам часто закидали, що ми «гіперболізуємо проблему», що насправді в Україні з сільськогосподарською кооперацією все гаразд. Бо десь працює ягідний, десь молочний, а ще десь - зерновий кооператив.
Але якщо відверто, роль цих кооперативів в Україні є просто мізерною. Лише деякі цифри! Частка виробничих кооперативів у загальному обсязі виробленої сільськогосподарської продукції в Україні складає менше 1%, а кількість фізичних осіб – членів сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів є меншою за 30000 осіб, що складає менше 0,2% сільського населення України. З зареєстрованих близько по тисячі виробничих та обслуговуючих кооперативів функціонує менше половини, інші існують лише на папері.
У всьому світі сільськогосподарські кооперативи вже давно є однією з найбільш поширених і ефективних форм об’єднання сільгосптоваровиробників. Їх частка на аграрному ринку ЄС складає 40-50%, а в окремих державах та секторах доходить до 70%.
Різниця вражає й засмучує. Що гальмує розвиток сільськогосподарської кооперації в України? Це - недосконале, застаріле, неузгоджене між собою законодавство, яке не відповідає міжнародним стандартам і як наслідок, не стимулює, а створює штучні бар’єри у діяльності кооперативів.
Тому пропонована нова редакція Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» - принципово новий підхід до сільскогосподарського кооперативу, як до ефективної форми об’єднання сільгоспвиробників, яка зможе ефективно працювати в умовах вільного ринку.
Якщо говорити про приклади успішних, то ще у 2015 році у нас в Хмельницькій області був заснований Перший національний аграрний кооператив. Лише протягом одного року кооператив об'єднав 4500 членів із 300 сіл у чотирьох областях України. Кооператив дає можливість розвивати господарство у різних напрямках: м'ясне та молочне скотарство, вирощування органічних культур, заготівля яблук, гарбузів, цукрових буряків. Участь у кооперативі дозволила селянам втричі збільшити доходи своїх родин. Переваги, які відчули люди вже на початковому етапі, стали стимулом для подальшого росту і залучення сільського населення до процесу. Але хочеться, щоб таких прикладів було побільше.
Бо успішний досвід кооперації дійсно повертає людям впевненість у тому, що вони можуть бути самодостатніми та отримувати гідний дохід своєю працею. Кооперативний рух вибудовує абсолютно новий принцип – зростання економіки знизу догори та створює ефект сталого розвитку для місцевих громад. Це – реальний шлях до відродження українського села.
