Останнє десятиліття польської економіки увійде в історію як час безпрецедентної демографічної трансформації. Від подій на Майдані 2014 року до повномасштабної російської агресії в лютому 2022 року Польща стала основним напрямком для української міграції в Європі. Цей наплив мав демографічні, економічні та соціальні виміри — зміна структури пропозиції робочої сили, тиск на заробітну плату та попит на державні послуги. Водночас аналізуючи економічні показники, слід зробити висновок, що Польща є бенефіціаром цієї міграції. Частково завдяки припливу мільйонів мігрантів у польську економіку ми мали можливість стати однією з 20 найбільших економік світу.

Варто зазначити, що характер присутності громадян України в Польщі змінився. До 2021 року домінувала циклічна модель — сезонна робота в сільському господарстві та будівництві. Після лютого 2022 року ця структура різко змінилася. За оцінками, до кінця 2024 року в Польщі перебувало понад 1,5 мільйона біженців під тимчасовим захистом. Загальна кількість громадян України (включаючи довоєнних економічних мігрантів) коливається від 2 до 2,5 мільйонів, при цьому Польща має один із найвищих рівнів зайнятості біженців у Європі, вражаючих 70–78%. Більшість людей знайшли роботу в промисловості, будівництві, торгівлі та сфері послуг.

Аналізуючи дані, важко не помітити, що приплив мільйонів робочих рук став «шоком пропозиції» з позитивним вектором для Польщі.

Згідно зі звітами Deloitte, аналізом Управління Верховного комісара ООН у справах біженців та NBP, внесок мігрантів з України до ВВП Польщі у 2023–2024 роках оцінюється від 0,7% до 2,7%. Для економіки вартістю сотні мільярдів злотих це означає додаткове вливання від кількох до понад десяти мільярдів злотих щорічно.

Мігранти швидко заповнили вакансії в критично важливих галузях, таких як логістика, переробка та сільське господарство. Це дозволило багатьом польським компаніям уникнути дорогих простоїв та виконувати експортні замовлення, незважаючи на рекордно низький рівень безробіття серед польських працівників.

Відключити

Українці в Польщі – це не просто наймані працівники. Тисячі нововідкритих мікропідприємств роблять внески до державного бюджету через ПДВ, ПДФО та внески на соціальне страхування. Крім того, приплив працездатного населення створює природний буфер для старіючого суспільства, покращуючи співвідношення працюючих та пенсіонерів.

Звичайно, як це типово для таких ситуацій, існують також виклики та ризики. І це стосується не лише польського ринку. Ці виклики виникають у кожній країні, яка переживає значні міграційні потоки, оскільки динамічна міграція несе з собою витрати на адаптацію та напруження, які не можна ігнорувати, такі як:

- тиск на заробітну плату: у деяких секторах (особливо тих, що вимагають низької кваліфікації), велика пропозиція робочої сили могла уповільнити темпи зростання реальної заробітної плати приблизно на 1% щорічно.

- навантаження на державні послуги: раптове збільшення кількості жителів у великих мегаполісах чинить тиск на ринок житла, системи охорони здоров'я та освіту.

- «underemployment»: невикористаний потенціал залишається значною проблемою. Багато українців з вищою освітою працюють нижче своєї кваліфікації через мовний бар'єр або труднощі з визнанням дипломів. Це втрата для економіки, яка могла б отримати більше висококваліфікованих спеціалістів. - нерівномірний розподіл наслідків міграції, при цьому великі міста та промислові регіони отримують вигоду швидше, тоді як менші муніципалітети можуть відчувати тиск на житлову інфраструктуру та основні послуги (освіта, охорона здоров'я, міський транспорт).

Відключити

Повертаючись до ринку праці, можна спостерігати, що компанії, які змогли прийняти міграційну тенденцію та належним чином адаптувати свої внутрішні процеси, стали більш стійкими до змін на ринку праці. Водночас вони підвищили свої HR-стандарти в управлінні різноманітністю, посилили інновації та, зрештою, змінили свою організаційну культуру, оскільки багатонаціональні команди зазвичай впроваджують нові перспективи та розвивають навички міжкультурного спілкування. Для компаній міграція стала випробуванням управлінської зрілості.

Щоб Польща могла повною мірою скористатися присутністю мігрантів з України, необхідні конкретні системні заходи, такі як:

- активна професійна інтеграція: мовні курси та програми перепідготовки мають вирішальне значення, що дозволить працівникам перейти від простих робіт до професій, що вимагають вищої компетенції.

- підтримка місцевих органів влади: подальші інвестиції в соціальну інфраструктуру (школи, житло) в регіонах з найбільшою щільністю мігрантів зменшать місцеву напруженість.

Відключити

- прозора комунікація з боку державних органів влади: управління громадськими настроями за допомогою достовірних даних про вплив міграції на державний бюджет (який, як показують цифри, загалом є позитивним).

Підсумовуючи, міграція з України протягом останнього десятиліття стала потужним стимулом розвитку Польщі. Хоча цей процес пов'язаний з витратами та соціальними викликами, економічний баланс залишається однозначно позитивним. Польща не лише допомогла мільйонам людей, які цього потребують, але й завдяки їм зміцнила свої позиції на світовій економічній карті.