Із-за лаштунків Rebuilt Ukraine
У середині листопада у Варшаві відбулася третя міжнародна виставка-конференція Rebuilt Ukraine, ключовими темами якої були реконструкція інфраструктури, промисловість, енергетика та будівництво.
Захід зібрав інвесторів, представників державних органів різних рівнів та неурядових організацій з понад 50 країн світу і став платформою для обміну думками чи прогнозами на майбутнє, можливістю представити інноваційні рішення, які потенційно можуть бути цікавими для українського ринку, але, перш за все, це була величезна платформа для нетворкінгу.
За даними UkraineInvest, під час заходу було підписано декілька інвестиційних угод на суму понад мільярд євро. Для заяви непогана цифра. А чи будуть за реляцією бажані результати, побачимо.
Поділюсь невеличкими спостереженнями та стислими міркуваннями.
Бізнес та міжнародні фонди все ще зацікавлені в участі у відновленні України, але вже намітилися певні тенденції: по-перше, є фонди або компанії, які виділили бюджети, наприклад, до 1-2 млн євро і готові інвестувати у відновлення української інфраструктури тут і зараз. Цей бізнес-ризик є для них прийнятним, тобто, якщо не настануть сприятливі для розвитку інвестицій в Україні обставини, ці інвестори готові втратити вкладені кошти.
Далі бачимо іноземних підприємців, зацікавлених у поточній торгівлі. Такі компанії намагаються знайти відповідних бізнес-партнерів в Україні та здійснювати свою діяльність, отримуючи від неї, незважаючи на війну, реальний дохід. І ця частина бізнесу, безсумнівно, буде зростати, тому що вона базується на реальних потребах.
Наступною за чисельністю групою зацікавлених у відновленні України, на мою думку, є потенційні інвестори. Компанії, які відвідують конференції та зустрічі, щоб налагодити зв'язки та дізнатися трохи "здалеку" про український ринок. Ці підприємці де-факто не ризикуватимуть вкладати кошти, поки в Україні не закінчиться війна. Однак вони не хочуть «проспати» можливість і намагаються продемонструвати свою готовність брати участь у великому процесі післявоєнної відбудови.
З іншого боку, все більше країн створюють спеціальні «амортизаційні подушки», аби убезпечити інвесторів від «воєнних ризиків». Польща, в рамках діяльності Корпорації страхування експортних кредитів, однією з перших в Європі запровадила правила, що дозволяють страхувати експорт та іноземні інвестиції від війни в Україні, і це, безперечно, дає змогу реально підтримати розширення польського бізнесу та його участь у відбудові України.
Якщо таке страхування буде ефективним, слід очікувати, що більше компаній розглядатимуть можливість інвестувати в Україну, незважаючи на війну.
