Новий поштовх до реформи держслужби

Напередодні 100 днів діяльності Уряду я та мої колеги – експерти Інституту суспільно-економічних досліджень, спробували проаналізувати роботу чинного Кабміну протягом цього символічного терміну.

Наші експерти у своїй оцінці керувалися п’ятьма  стратегічними пріоритетами, який для себе визначив чинний Кабінет Міністрів. Це: 

1. макроекономічна стабілізація;
2. створення сприятливих умов для розвитку бізнесу;
3. забезпечення верховенства права та протидія корупції;
4. підвищення якості державного управління та державних послуг;
5. відновлення безпеки держави та громадян.

Більш детальніше зупинюся на прагненні чинного складу Кабінету Міністрів України підвищити якість роботи держслужбовців.

На долю нового Уряду випало завдання переформатування системи державної служби, адже з 1 травня 2016 року вступив в дію новий Закон України «Про державну службу». Це довготривала робота – від встановлення нормативної бази для нової системи оплати праці держслужбовців до створення конкурсних комісій,  у тому числі Комісії з питань вищого корпусу державної служби.

Щодо останньої, то варто зазначити, що наразі завершено довготривалий процес формування цієї Комісії - розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 490-р утворено Комісію з питань вищого корпусу державної служби та затверджено її персональний склад, до якого було включено чотирьох представників від громадськості. Саме ця комісія має поставити точку відліку у формуванні нової державної служби на конкурсних засадах.  Найближчим часом має відбутися перше засідання цієї Комісії, на якому буде затверджено Регламент роботи Комісії. 

Проте, на жаль, поки що не створено умов для того, щоб посада держслужбовця стала привабливою. Так, зокрема, що стосується заробітних плат, то поки що не впроваджено нову систему оплати праці, коли передбачалась формула 70% окладу до 30% премії, оскільки дозволено в перехідний період (два роки від вступу в дію Закону) здійснювати доплату праці держслужбовцям в економії фонду оплати праці. Тобто як і раніше збережено ризики несправедливого розподілу премій, а також очевидні  відсутні стимули до заповнення вакансій. 

Уряд також проголошує, що активізував роботу щодо утворення, реорганізації та ліквідації центральних органів виконавчої влади, проте насправді викреслено лише пару рядків в схемі урядової вертикалі. Зокрема, утворено, очевидно за ініціативи минулого Уряду, Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо-переміщених осіб України замість Державного агентства України з питань відновлення Донбасу в тій самій чисельності, а також виключено з підпорядкування Кабміну Державну службу України з питань Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Чи зміна назви є суттєвою активізацією роботи – питання риторичне. 

Проте, не можна не відмітити позитив у роботі Уряду Гройсмана. Це стосується прийняття Стратегії реформування державного управління на 2016-2020 роки та затвердження її плану заходів (розпорядження Кабінету Міністрів від 24 червня 2016 р. № 474-р). Цього вимагало експертне середовище та міжнародні організації, у тому числі й фінансові. Сподіваюся, наступним кроком буде співфінансування відповідних заходів задля покращення держуправління в України (орієнтовний обсяг видатків на 5 років 924,95 млн. гривень без урахування видатків на оплату праці). 

Це перша стратегія реформи, яка має фінансовий план з визначеними обсягами видатків за їх категоріями, у тому числі по роках. Новацією є визначення обсягу видатків на формування групи державних службовців, які несуть відповідальність за проведення  ключових національних реформ і мають право на спеціальні умови оплати праці в рамках загальної системи  оплати праці державних службовців, так звані «реформаторські кадри». Середній рівень зарплати фахівців з реформ передбачено на рівні від 20 тис грн в місяць до 40 тис грн в 2020 році для тих, хто працює при Міністерствах, а для тих, хто в Секретаріаті Кабміну – у 2016 році навіть втричі більше (загальні витрати на зарплати тих фахівців складає 3?999,3 млн. грн на 5 років, чисельність яких у 2020 році буде досягати 3 тис осіб). Такій підхід, щодо детальних обсягів та прорахунку  вартості робіт, а також встановлення цільових індикаторів, на мою думку, має поширитись й на інші реформи. Така фундаментальна стратегія має всі шанси на досягнення мети,  а саме вдосконалення системи державного управління і відповідно підвищення рівня конкурентоспроможності країни.

Повністю із аналізом діяльності Уряду за 100 днів від експертів аналітичного центру ІСЕД можна ознайомитися на сайті Інституту.