Негативні тенденції у інвестиційній сфері, які спостерігаються в Україниупродовж останніх років, а також суттєве зниження питомої ваги валовогонагромадження основного капіталу – з25,9 % ВВП у 2008 році до 9,38 % ВВП у 2015 році та до 8,26% ВВП у2016 році (експертні очікування), свідчить про кризу інвестиційноїдіяльності та неминучу стагнацію економіки. Відтак навряд чи можна буде очікуватина прогнозоване зростання ВВП (2%), на якому базуються розрахункові показникидохідної та видаткової частини бюджету.
Україні, як державі, що задекларувала шлях реформ тамодернізації, потрібно насамперед зосередитись на стимулюванні такої складової ВВП,як інвестиції, а в контексті бюджетного процесу це стосується державнихінвестицій. Особливо це важливо, коли вітчизняні інвестори відчувають браквласних коштів для здійснення капіталовкладень, а іноземні інвестори нерозуміють чи варто вкладати гроші у цю країну. Держава, своєю бюджетноюполітикою, спрямованою на розвиток, мала б давати учасникам інвестиційногоринку свідомий сигнал про можливість вкладати кошти в економіку. Водночас, що ми спостерігаємо? Замістьнарощення інвестиційної складової в бюджетних видатках уряд пропонуєскорочувати видатки розвитку.
Тенденція, яка спостерігається від 2011 року, коли «бюджет споживання»зростає за рахунок «бюджету розвитку», залишилася незмінною й у проекті бюджету на наступний рік. Частка видатків розвитку взагальному обсязі видатків держбюджету становить – 6,3% проти 7,8% у ц. р. таскоротилась майже вчетверо у порівнянні з у 2007 роком (24,6%).
Законопроектом про бюджет на 2016 рік передбаченівидатки на суму 674,1 млрд. гривень, тобто на 15,9% більше, ніж у цьому році. Водночасзбільшились видатки на оплату праці на 14,6 млрд грн. (на 24,1%). Проте номінальнийобсяг видатків розвитку порівняно з 2015 роком скоротився на 2,7млрд. грн, й становить 42,6 млрдгрн . Такий рівень видатків розвитку відповідає номінальному рівню 2007 року , при цьому загальний обсяг видатків зацей період (з 2007 по 2016 рік) зріс в 3,6 рази.
Водночас видаткиспоживання збільшились в порівнянні з 2015 роком на 17,8%, їхній обсягстановить 629,9 млрд грн, що становить 93,5% від загального обсягу видатківдержавного бюджету (проти 91,9% у попередньому році та 75,2% у 2007 році). Це означає, що кошти платників податківзнов пропонують направити в основному на «гасіння пожеж» та проїдання.
Низький рівень та значне зменшення видатків розвиткудержавного бюджету свідчить про те, що рольдержави в інвестиційної діяльності у 2016 році дорівнюватиме практичнонулю.
лід зауважити, що за даними Казначейства, станом на01.11.15, навіть ці кошти уряд не спромігся використати. З іншого боку, в проекті бюджету-2016 практично пройшлозаміщення цієї програми фінансуванням10-ти інвестиційних проектів на суму 1 млрд грн, серед яких немає об’єктів обробноїпромисловості, інноваційної діяльності, які здатні генерувати додану вартість,можуть забезпечувати зростання ВВП, виведення країни з кризи, забезпечуватиекспорт тощо.
В умовах браку коштів, доцільно було б використатимізерні обсяги державної підтримки на фінансування частини необхіднихінвестицій в рамках державно-приватного партнерства, чи компенсації відсотковоїставки за залученими приватним інвестором кредитами – таким чином частказагальних інвестицій була б в рази більшою. Проте, на жаль, зазначених програмпідтримки інвестиційної діяльності в проекті бюджету на 2016 рік не передбачено,за виключенням державних гарантій тафонду регіонального розвитку.
Щодо державнихгарантій , то слід зауважити, що в порівнянні із минулим роком їхній обсягзріс на 3,5 млрд грн й становить28,2 млрд грн. Проте, держава некористується цим механізмом у 2015 році , так само як і не здійснює видаткиза програмою з державних капітальних вкладень (за даними Казначейства провиконання бюджет-2015 рік станом на 01.11.2015).
Недосконала процедура відбору проектів для підтримки, відсутністьдовгострокової стратегії залучення інвестицій, корупційні інтереси впливовихгравців – наслідки затягування відбору проектів та надання таких важливихінструментів державної підтримки як капітальні видатки, державні гарантії та розподіл коштів фондурегіонального розвитку.
І, схоже, така ситуація наступного року щепогіршиться, оскільки факти щодо фондурегіонального розвитку є теж невтішними. Незалежно від того, що обсягфінансування цього фонду у 2016 році планують значено збільшити (у 1,6 разів),проте знову використання цих коштів буде під загрозою зриву.
І не тільки через те, що за прикладом цього рокуМінрегіон, відповідальний за розподіл коштів цього фонду, зміг розподілити лише16,6% від запланованих коштів (483,9 млн грн з 2,9 млрд. запланованих станом на01.11.2015). Фінансування фонду в цьому році пропонують прив’язати до«примарного» джерела поповнення спецфонду – коштів відреалізації конфіскованого майна, які були привласнені корупційними методами, напротивагу минулим рокам, коли цей фонд фінансувався з загального фондудержавного бюджету.
Лише порівняйте, торік планували зібрати коштів відреалізації конфіскованого майна обсягом 1,5 млрд грн, а по факту – отрималилише 94,7 тис грн, тобто поточне недовиконання становить – 99,9%.
Ймовірно, що така тенденція збережеться і на 2016 рік.З яких коштів планує уряд фінансувати проекти регіонального розвитку? Абсурднимє план з реалізації конфіскованого майна в умовах відсутності рішень суду івзагалі-то за часів економічної кризи чи знайдуться покупці на конфіскованімільйонні та мільярдні статки корупціонерів? До речі, Уряд планує зібрати такихкоштів у 2016 році на суму 13,4 млрд грн та фінансувати за ці кошти не тількифонд регіонального розвитку , а й витрачатина реалізацію інших цілей. Таким чиномможна сказати, що у 2016 році такі важливі напрями як, проекти територіальногорозвитку, оборони, інновацій та інфраструктури Уряд усвідомлено пропонує«злити».
Крім того запропонованийдо розгляду проект бюджету не є реформаторським та майже не передбачаєфінансування на виконання визначених Національною радою реформ заходів. Вумовах відсутності фінансових планів реформ, здійснення фінансування цихзаходів забезпечуватиметься через основну діяльність відомств, відповідальнихза їх виконання.
Такий проект бюджету зажене країну в глухий кут, вінне забезпечуватиме необхідних темпів реформ. Сьогодні потрібно усвідомити, щобез переорієнтації бюджетних видатків в інший бік – зі споживання на розвиток –виходу з кризи не буде. У 2016 р. потрібно задати вектор розвитку на майбутніроки, а не консервувати на роки вперед нашу відсталість, як пропонується бюджетнимзаконопроектом.