Цифровізація управління житловим фондом: український шлях на основі естонського досвіду

Україна сьогодні перебуває на порозі масштабної трансформації системи управління житловим фондом. В умовах воєнних руйнувань, необхідності швидкого відновлення житла, зростання ролі громад у сфері житлово-комунального господарства та загального переходу держави до цифрових сервісів актуалізується питання: якою має бути сучасна модель правового регулювання цифровізації управління житлом?

Проблеми чинної системи управління житловим фондом

Сьогодні в Україні управління багатоквартирними будинками характеризується низкою системних викликів:

1. Відсутність єдиного цифрового середовища.Існуючі реєстрові та муніципальні системи не інтегровані між собою. Дані про житло, управителів, технічні характеристики та мешканців часто дублюються або суперечать один одному.

Відключити

2. Непрозорість прийняття рішень та фінансових процесів. У співвласників немає доступу до повної, структурованої й актуальної інформації щодо:рішень зборів,виконання робіт,фінансових операцій управителя.

3. Паперові процедури як джерело затримок та ризиків.Протоколи, договори, акти виконаних робіт, повідомлення - переважно створюються оф-лайн. Це збільшує ризики фальсифікацій, подовжує тривалість процесів і створює адміністративне навантаження.

4. Слабка цифрова ідентифікація учасників процесу.Для прийняття колективних рішень важливо мати:підтверджену електронну ідентифікацію співвласників,захищені механізми електронного голосування.

Сьогодні ці інструменти частково доступні, але не інтегровані в комплексну платформу.

Естонська модель: ключові елементи успіху.

Відключити

Готуючи масштабну реформу в цій сфері, важливо вивчати успішний досвід країн які вже реалізували ці процеси.

Естонія - країна, яка змогла вибудувати цілісну, прозору й ефективну систему цифрової взаємодії між громадянами, бізнесом та державою. Її досвід є цінним для України, але не може бути запозичений механічно. Потрібна адаптація, що враховує українське законодавство, особливості місцевого самоврядування, специфіку житлового фонду та чинні реєстрові рішення.

Естонія побудувала цифрове середовище за принципом "один раз занесені дані не запитуються повторно" (Once Only Principle).

Для сфери житлового управління це проявляється у трьох ключових складових:

Відключити

1. Єдиний державний реєстр будівель та житла.В ньому зібрані: технічні характеристики, інформація про власність, дані про управителів, історія експлуатаційних робіт.Реєстр є джерелом правдивої, актуальної та юридично значущої інформації.

2. Електронна ідентифікація та підпис (eID).Всі взаємодії - від голосування до підписання договорів здійснюються в захищеному цифровому середовищі.

3. Платформи для управління будинками.Такі платформи виконують роль:електронного "кабінету будинку",каналу зв’язку між співвласниками та управителем,систематизації фінансових і організаційних процесів.

Що може адаптувати Україна вже сьогодні?

Спираючись на естонський підхід, Україна може реалізувати такі системні рішення:

1. Створення єдиного цифрового профілю будинку.Він має включати:інформацію з Державного реєстру речових прав,технічні характеристики,управителів,протоколи зборів,плани та результати робіт,дані лічильників (за наявності),фінансову документацію.

2. Єдиний електронний кабінет співвласника. Через нього кожен власник квартири зможе:брати участь у голосуваннях,підписувати електронні рішення,отримувати повідомлення,контролювати фінанси та план робіт,звертатися до управителя.

3. Електронне голосування з юридичним статусом. На основі КЕП (кваліфікованого електронного підпису) або Diia підпису.

4. Інтеграція наявних державних реєстрів. Платформа має автоматично обробляти інформацію:про власників,про об'єкти нерухомості,про будівлі та технічні дані.

Отже, цифровізація управління житловим фондом - не просто модернізація однієї галузі. Це частина системної трансформації держави та інструмент відновлення та управління житловою і соціальною інфраструктурою. Реалізація вищезазначених підходів та встановлення правового регулювання їх застосування, забезпечить прозоре управління житловим фондом, зменшить корупційні ризики, підвищить ефективність управління житловим фондом а співвласники отримають повний доступ до інформації.