А ви знаєте, яке значення має шлюбний договір? Ви точно чули про нього в іноземних фільмах, де без “prenup” (скорочено від prenuptial agreement) заможні бізнесмени навіть не думають одружуватися.

Але чи актуальний він в Україні? У цій статті я розповім про особливості цього специфічного договору та що буде, якщо в результаті визнати його недійсним.  

Відтак, Глава Х Сімейного кодексу України визначає засади дії шлюбного договору. 

Шлюбний договір може бути укладено особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, а також подружжям.

На укладення шлюбного договору до реєстрації шлюбу, якщо його стороною є неповнолітня особа, потрібна письмова згода її батьків або піклувальника, засвідчена нотаріусом.

Відключити

Шлюбний договір укладається у письмовій формі й нотаріально посвідчується. 

Положення шлюбного договору мають:

— регулювати майнові відносини між подружжям, визначати їхні майнові права та обов'язки;

— гарантувати майнові права та обов'язки подружжя, як батьків;

— визначати майно, яке дружина, чоловік передає для використання на спільні потреби сім'ї, а також правовий режим майна, подарованого подружжю, у зв'язку з реєстрацією шлюбу.

Відключити

У шлюбному договорі сторони можуть:

— домовитися про непоширення на майно, набуте ними за час шлюбу, положень статті 60 Сімейного кодексу України та вважати його спільною частковою власністю або особистою приватною власністю кожного з них;

— домовитися про можливий порядок поділу майна, у тому числі в разі розірвання шлюбу;

— передбачити використання належного їм обом чи одному з них майна, для забезпечення потреб їхніх дітей, а також інших осіб;

Відключити

— включити до шлюбного договору будь-які інші умови щодо правового режиму майна, якщо вони не суперечать моральним засадам суспільства;

— домовитися про надання утримання одному з подружжя незалежно від непрацездатності та потреби в матеріальній допомозі на умовах, визначених шлюбним договором;

— встановити можливість припинення права на утримання одного з подружжя у зв'язку з одержанням ним майнової (грошової) компенсації. 

Шлюбний договір не може:

— регулювати особисті відносини подружжя, а також особисті відносини між ними та дітьми;

— зменшувати обсяг прав дитини, визначені законом;

— ставити одного з подружжя в надзвичайно невигідне матеріальне становище;

— передавати у власність одному з подружжя нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації. 

Що ж тягне за собою визнання шлюбного договору недійсним?

Варто зауважити, що шлюбний договір може бути визнаний недійсним на вимогу одного з подружжя або іншої особи, права та інтереси якої цим договором порушені, за рішенням суду.

Важливою є відмінність розірвання договору, від визнання договору недійсним. Так, розірвання договору, передбачає припинення його дії на майбутнє. Водночас визнання договору недійсним анулює його дію з моменту укладення. 

Основними підставами для визнання шлюбного договору недійсними є:

— порушення нотаріальної форми договору, а також укладення шлюбного договору неповнолітніми  особами, які беруть шлюб без згоди їхніх батьків або піклувальника;

— умови, які ставлять одного з подружжя в надзвичайно невигідне матеріальне становище або укладення шлюбного договору під впливом тяжкої обставини;

— неналежний суб´єктний склад (укладення договору недієздатними особами, або такими, що не мають необхідного обсягу дієздатності);

— зменшення обсягу прав дитини, які встановлені Сімейним кодексом України;

— укладення договору під впливом обману або насильства;

— помилка однієї зі сторін договору;

— порушення шлюбним договором норм закону (наприклад, включення в договір положень, що стосуються особистих прав і обов´язків подружжя, їх неповнолітніх дітей) тощо. 

Звісно, що визнання будь-якого договору недійсним, породжує певні правові наслідки, і шлюбний договір не є виключенням. Оскільки сімейне законодавство не регулює визначення наслідків визнання шлюбного договору недійсним, слід виходити із загальних норм цивільного законодавства. 

Відтак, наслідки недійсності правочину:

— кожна зі сторін зобов´язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, — відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (двостороння реституція);

— якщо у зв´язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. 

Зауважу,  що визнання шлюбного договору недійсним не означає припинення шлюбу. Однак, визнання недійсним шлюбу – тягне за собою визнання недійсним шлюбного договору.