Обмежені потужності енергосистеми України можуть вплинути на обсяги експорту металопрокату
Раніше мені доводилося говорити про те, що у 2024 році прогнозується поступовий ріст експорту української металосировини та металопрокату у зв’язку з нарощенням перевезень продукції ГМК через морський коридор, який запрацював минулого року. Але є одна велика загроза, якою хочу поділитися.
Через обмежені потужності енергосистеми України, які пов’язані з нещодавніми обстрілами росією енергооб’єктів України, заводи-виробники металосировини та металопродукції змушені працювати на частину своєї потужності, а отже - менше виробляти. Так, відомо, що деякі гірничозбагачувальні комбінати вже працюють на потужності 60-80%.
Цей фактор може негативно вплинути на можливості розширення експортних обсягів металопродукції від українських виробників. Якщо ситуація в енергосистемі буде погіршуватися, нам не буде “що” експортувати за кордон. Але такий сценарій видається нам сьогодні занадто загрозливим.
Наразі, не зважаючи на значні обмеження потужностей української енергосистеми, виробленої металопродукції буде достатньо, щоб завантажити морський коридор на рівні 2023 року, коли обсяг українського експорту перебував, так би мовити, у мінімальній історичній точці.
У 2021 році Україна експортувала металосировини, напівабриків, металопродукції та виробів з металу на суму у 15,2 млрд. доларів, у 2022 році - на 5,5 млрд дол., а у 2023 році, експорт впав до 3,2 млрд дол.
Хочу зазначити, що причинами такого малого рівня експорту, окрім війни, руйнування українських заводів, у 2023 році стали світове падіння цін на метал та заблокований кордон з Польщею.
Напрямок експорту для вітчизняних виробників, коли ціни досягли рівня собівартості виробництва металопрокату, став нерентабельним. Вигідно було возити продукцію з великою доданою вартістю, так як до прикладу, електроди, цвяхи і т.д. складніші вироби з металу.
Також на зменшення масштабів експорту вплинуло деякою мірою перекриття кордону Польща-Україна. Це факт. Відтак, експортні вантажі не змогли прийти по суші до клієнта за кордоном. У разі відсутності транзиту з Польщею у 2024 році ми будемо змушені шукати нові ланцюги для перевезень закордонних вантажів. Це вплине на вартість продукції.
Тому ми надіємося на збереження та розширення для вантажів ГМК морського коридору, через який може значно зрости експорт напівфабрикатів та сировини металургійної галузі.
Загалом, за пів року роботи коридору, за даними українського ресурсу ГМК центр, станом на лютий 2024 року з портів «Великої Одеси» вийшло 736 суден, які перевезли майже 23 млн т експортних вантажів. Продукція ГМК є другою за питомою вагою в загальному експорті через морський коридор.
З цих суден з вантажами ГМК були щонайменше 46 суден – 17 балкерів з 2,6 млн т залізної руди і 29 суден з 653 тис. т металопродукції.
При умові роботи морських коридорів експорт металопродукції у 2024 році має перспективи нарощуватися. Групи товарів, які експортуються та будуть експортуватися: сировина, напівфабрикати, готова продукція (сортовий, фасонний, плоский та трубний прокат, арматура).
Щодо цінової динаміки, то після світової рецесії ціни на металопрокат прогнозовано будуть поступово зростати, тому українським виробникам буде вигідніше експортувати продукцію, що також є фактором збільшення відсотка експорту.
Ці два фактори сприятимуть росту експорту металу та дозволять втриматися на ногах українському металобізнесу, але в разі, якщо подальша ситуація в енергетиці України дозволить забезпечити достатні для виробництва експортного об'єму продукції енергетичні потужності.
