Виклики і успіхи у врегулюванні авіаційних страхових спорів
Останнім часом законодавче регулювання страхових відносин значно оновилось. Починаючи від нового Закону України «Про страхування» № 1909-ІХ, який вступив у дію 1 січня 2024 року і замінив попередній акт, який був прийнятий ще у 1996 році. Продовжуючи відповідними підзаконними актами і, нарешті, приходячи до змін нового Закону «Про страхування», які набули чинності 1 січня 2025 року. Останніми змінами передбачене: обов’язкове електронне оформлення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів (ОСЦПВ); компенсація державою 100% премії ОСЦПВ для учасників бойових дій та постраждалих від війни осіб; змінились вимоги для посередників, а також набули чинності зміни до Положення Національного Банку № 184 про добровільний вихід з ринку страховика та передачу страховиком страхового портфеля.
Також наприкінці 2023 року Наказом Державної авіаційної служби були затверджені Авіаційні правила України «Порядок та умови здійснення страхування ризиків цивільної авіації».
У 2024 році чистий прибуток ризикових страховиків склав 2,5 млрд грн і це на 31% вище, ніж рік тому, рентабельність капіталу зросла на 4 відсоткових пункти – до 14%, – про це йдеться в цьогорічному огляді НБУ. Отже, ми можемо говорити, що галузь жива, модернізується та має прибутки. Далі в статті зосередимось на страхуванні в авіасфері, воно досить актуальне для України і зараз, незважаючи на відсутність пасажирських та вантажних авіарейсів в країні. Українські авіакомпанії продовжують роботу поза територією України, наприклад, SkyUp займається вантажними, чартерними і «ACMI» контрактами (коли авіакомпанія передає свій літак і екіпаж клієнту).
Бізнес та виплати
Які проблеми постають перед бізнесом, коли виникає питання страхових виплат? Звісно, проблеми з недостатнім розміром компенсації або взагалі – з відмовою у виплаті. Чому так буває та як не припуститися помилки, спробуємо розібратись.
Часткове чи повне пошкодження – страхова компанія, звісно, при вирішенні такого питання, буде намагатись не визнавати повну втрату застрахованого предмета (згорілого літака). Завдяки активній роботі юристів, яка в цій справі полягала у замовленні незалежного технічного та оціночного аналізу стану літака, суд мав всі підстави для того, щоб стати на бік страхувальника і зобов’язати страхову компанію виплатити повну застраховану вартість літака як компенсацію за конструктивну повну втрату.
Стандартні дії екіпажу в надзвичайних ситуаціях підлягають страховому покриттю. Після зіткнення птахів з літаком, останній потребував значного ремонту, але страхова відмовила у повному відшкодуванні, звинувативши пілота у грубій недбалості. Аналіз польотних даних, переговорів з диспетчерами, внутрішніх інструкцій авіакомпанії, а також залучення незалежних експертів допомогло в суді підтвердити те, що дії пілота відповідали стандартам авіаційної безпеки. Відповідно, страхова компанія була зобов’язана повністю покрити витрати на ремонт літака, а також частину втрачених доходів, спричинених простоєм.
Якісні незалежні технічні експертизи допомагають і в транскордонних спорах, коли міжнародний страховик відмовляється від належного відшкодування. Як, наприклад, це було у справі, коли літак, зазнав серйозних пошкоджень крила внаслідок зіткнення з наземним технічним транспортом в одному з великих українських аеропортів. Інцидент спричинив значні витрати на ремонт і порушив графік польотів.
Міжнародна страхова компанія запропонувала суттєво занижену суму компенсації, посилаючись на нібито недостатність технічної документації з обслуговування та ставлячи під сумнів обсяг і необхідність запропонованих ремонтних робіт. Вона також намагалася приписати частину пошкоджень до раніше існуючих дефектів.
Експертиза детально задокументувала пошкодження та ринкову вартість ремонту, повністю спростувавши занижену оцінку страховика. Ініційований нами судовий процес призвів до того, що суд зобов’язав страхову компанію відшкодувати повну вартість ремонту, а також операційні втрати, спричинені простоєм літака.
Пошкодження вантажу: хто має платити? Під час перевалки в одному з логістичних хабів був пошкоджений вантаж. Страхова компанія, яка забезпечувала покриття вантажу, відмовила у виплаті, перекладаючи відповідальність на постачальника упаковки або на українського агента наземного обслуговування, звинувачуючи його в недбалості.
Ретельне розслідування всього логістичного ланцюга на місці, аналіз документації та відеозаписів з камер спостереження, залучення незалежних експертів – це все стало доказами, які в суді спростували версію страхової. Суд визнав відмову страховика необґрунтованою та зобов’язав його виплатити повну компенсацію за пошкоджений вантаж.
Неякісний ремонт – теж страховий випадок. Літак зазнав критичних пошкоджень відразу після планового технічного обслуговування, це призвело до простою літака, значних витрат на ремонт і порушень у розкладі.
Страхова компанія, посилаючись на виключення з поліса, що стосувалося «неякісного ремонту», відмовилась покривати збитки.
Залучення незалежних експертів допомогло встановити, що пошкодження літака були безпосереднім наслідком неякісного виконання робіт. В підсумку суд зобов’язав страхову компанію повністю компенсувати витрати на ремонт, спричинені неякісним обслуговуванням.
Повідомлення про страховий випадок
Досить проста справа: вчасно повідомити страхову компанію про настання страхового випадку, але на практиці бувають різні випадки, коли представники страхувальника повідомляють кого завгодно, включно зі страховими компаніями інших суб’єктів, але не свою. Халатність чи недостатні знання персоналу, в даному випадку, це немає великої різниці, адже вартує недешево.
Технічний працівник аеропорту випадково пошкодив інший літак. Страхова компанія здійснила виплату власнику літака, а потім звернулась із грошовою вимогою до аеропорту, яку останній виконав не попередивши про страховий випадок і такі виплату свою страхову компанію. Страхова аеропорту відмовилась компенсувати витрати, посилаючись на невчасне (більше, ніж півтора року) повідомлення про страхову подію.
Тут важливо нагадати, що більшість договорів страхування забороняють страхувальнику визнавати свою відповідальність і врегульовувати претензії без письмової згоди страховика.
Як старі правила страхування цивільної авіації, так і нові, встановлюють один і той строк 2 робочі дні, протягом яких страхувальник має повідомити про потенційно страховий випадок.
Якщо ви думаєте, що вже все зі строками повідомлення зрозуміло, то це не зовсім так. Війна вносить свої корективи і судова практика знає випадок, коли мова йшла про випробування БПЛА і настання страхового випадку. Компанія-розробник БПЛА не повідомила вчасно страхову компанію про подію, виходячи з того, що «в умовах воєнного стану в Україні направлення повідомлення про подію до компетентних органів не вимагається». Принаймні так пояснювалось в судовому засіданні. Там же був згаданий лист Державної авіаційної служби України від 15 липня 2013 року, в якому пояснювалось, що розробник зразків авіаційної техніки, зобов`язаний страхувати повітряні судна, членів екіпажу, інший авіаційний персонал та свою відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам у складі обов`язкового авіаційного страхування цивільної авіації до моменту передачі повітряного судна замовнику. В цій справі суди першої і апеляційної інстанції стали на бік страхової компанії.
Вчасне повідомлення про можливу страхову подію, незалежна і якісна експертиза, активна робота адвокатів – це все може значно допомогти в спорах щодо страхових виплат.
Підсумки
Повномасштабне вторгнення стало своєрідним стрес-тестом і для цивільної авіації. Наприклад в Україні до квітня 2023 року лишався один із літаків SkyUp. Так само в Україні були заблоковані чотири літаки Wizz Air (один евакуйовано пізніше у 2022 році). З цікавого стало відомо, що нетипове формулювання страхових полісів дало Wizz Air захист від анулювання покриття, навіть в умовах повномасштабної війни. На літаки компанії, які лишились в Україні досі активні страховки. В чому секрет успіху перевізника – як виявилось у додаткових формулюваннях, які обмежили право страховика скористатися клаузулами LSW 617 або LSW 555D і скасувати покриття.
Як бачимо, не типові умови страхових договорів, активна робота юристів, незалежні компетентні експертизи та чітке виконання правил щодо строків повідомлення про можливий страховий висновок можуть значно покращити життя бізнесу, який працює у сфері із застосуванням обов’язкового страхування. Тим більше, що в даній статті наведені приклади лише з авіаційного страхування, але страхова галузь передбачає залучення у багато інших сфер діяльності.