Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок?
Зараз, коли все більше говорять про припинення війни та «рідкісноземельні копалини», в інвесторів, які сумнівались щодо ризикованості вкладень в країні, де йдуть активні бойові дії, здається, є шанс вскочити «в останній вагон» і в оптимістичному варіанті розвитку подій обігнати суперників, які з’являться в мирний час.
Україна дійсно потребує інвесторів та створення нових робочих місць, для цього навіть створені спеціальні податкові умови. Щоправда, податковий фон в країні може змінитись в будь-який момент.
Що пропонують інвесторам
Для інвесторів ми маємо закон № 1116-IX «Про державну підтримку інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями в Україні», а також закон № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», який стосується резидентів Дія.Сіті.
Відповідно до закону № 1116-ІХ державна підтримка інвесторам може бути у виді звільнення від сплати окремих податків та зборів; звільнення від оподаткування ввізним митом нового устаткування (обладнання) та комплектуючих; а також інших моментів щодо інфраструктури та користування земельними ділянками.
Цифрові інвестори також можуть розраховувати на зниження податкового навантаження: податок на доходи фізичних осіб - 5%, податок на виведений капітал - 9%, або 18% - податок на прибуток.
Додатково в Україні діють угоди про уникнення подвійного оподаткування, які можуть передбачати зменшення ставок податків до 5-10% та уникнення подвійного оподаткування прибутку.
Які зміни можуть відбутись
Найбільша проблема українських податкових пільг – їхня непередбачувана доля. Те, що зміни в податковій сфері в Україні стрімкі й не відповідають принципу правової визначеності, вже підтвердив Конституційний Суд України. Він же і наголосив на тому, що парламент під час своєї законодавчої діяльності має давати розумний строк для застосування змін платниками податків. Відповідальності за порушення принципу правової визначеності, звісно немає жодної, окрім політичної – тобто, виборець на наступних виборах (коли вони будуть) може не проголосувати за партію чи депутата, які взяли учать у швидкому голосуванні.
З різних джерел, в тому числі й з інтерв’ю Данила Гетманцева, голови парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, стає зрозумілим, що тогорічне рішення про підвищення податків не було останнім.
Наприклад, Forbes.ua повідомляє про деталі зустрічі Міжнародного валютного фонду та українських посадовців. Згідно з усіма даними, цього року ми будемо готуватись до підвищення податків у 2026 році. Податки, які будуть змінені загалом відповідають Національній стратегії доходів. Мова йде про підвищення ставки податку на додану вартість, прогресивну шкалу податку на доходи фізичних осіб, а також — посилення детінізації економіки. Знову під пильною увагою «чи потрібна вона» спрощена система оподаткування, а саме — її застосування великими бізнесами для зменшення податкового навантаження.
Якщо звернутись до вищезгаданого інтерв’ю, то зрозуміло, що у фокусі уваги будуть і користувачі цифрових платформ, які отримують дохід за їх допомогою. Уряд планує внести до парламенту законопроєкт, яким будуть імплементовані директиви ЄС щодо оподаткування цифрових платформ, які використовуються, наприклад для замовлення таксі або доставки їжі. Оскільки змусити декларувати доходи користувачів неможливо, то цифрові платформи отримають статус податкових агентів.
В планах зміни підходів до оподаткування нерухомого майна – виходячи з його вартості, а не квадратних метрів.
Так само мова йде і про можливе розширення доступу податкової до банківської таємниці, це передбачено Національною стратегією доходів також. Чи зрадіють інвестори від такої прозорості – питання риторичне. Головна з проблем наразі та, що плани зміни податкового навантаження озвучуються, а більш-менш конкретні цифри таких планів – ні. Тобто, планувати щось наперед важко, як іноземному інвестору, так і національному.
Непередбачувані зміни в податковій сфері та й в законодавстві загалом, можуть бути однією з причин, чому інвестори, навіть готові до бізнесу в умовах війни, з пересторогою ставитимуться до українських ініціатив залучення бізнесу. З іншого боку, уніфікація законодавства із директивами ЄС, зробить для європейського бізнесу більш зрозумілим та знайомим нормативне регулювання.
Таким чином інвесторам варто бути готовими до всього і будь-якого розвитку подій. Тобто, до умов договорів, які передбачають урегулювання спорів та відповідальність сторін, варто ставитись вкрай уважно і не лишати їх без належного юридичного аналізу.
