Зниження податкового навантаження на заробітну плату: очікування та реальність

Вважається, що чим менші податки, тим простіше бізнес-сфері та громадянам. Наразі у ВРУ активно обговорюються два законопроєкти, що передбачають поступове зниження загального навантаження на фонд оплати праці до 25 %. Причина: колосальне навантаження на фонд зарплати та непрозорість розподілу зібраних податків призвели до їх масової несплати.

Тож чи можна очікувати зниження податкового навантаження на заробітну плату та в якому форматі це може відбутися: злиття ПДФО та ЄСВ чи зниження ставок — розберемо в цьому матеріалі.

Відразу відповім на поставлене запитання — ймовірність зниження податкового навантаження на заробітну плату в найближчому майбутньому очікувати не варто. Свою думку я підкріплю двома ключовими чинниками, що впливають на можливість зменшення податкового навантаження.

Фактор збалансованості:

Одним із принципів, на якому ґрунтується Бюджетна система України, є принцип збалансованості. Він полягає в тому, що повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період (п. 2 ст. 7 БК України).

Будь-яке податкове навантаження на доходи, отримані платником податку — це джерело надходження до державного чи місцевого бюджетів, які надалі використовуються для реалізації цілей та задач державного управління.

Зміни в оподаткуванні повинні бути обґрунтовані корисною метою, яка, своєю чергою, повинна мати економічний і соціальний ефект.

Висновки Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики за поданими до Верховної Ради законопроєктами не мають беззаперечних позитивних резолюцій. При здійсненні власних розрахунків Комітет не впевнений у доцільності реалізації поданих законопроєктів з огляду на втрати бюджету, які не компенсуються іншими надходженнями.

Фактор причинності:

До фактора причинності можна віднести сукупність обставин, які унеможливлюють наявність іншого шляху, ніж внесення змін у відповідну систему правовідносин. І відносини щодо оподаткування не є виключенням. Причиною внесення змін можуть бути обставини, що склались у зв’язку з розвитком відповідних відносин чи їхньою повною деградацією.

Розвиток податкових відносин виникає тоді, коли є позитивний баланс державного бюджету, тобто, коли доходи державного бюджету перевищують витрати. У такому разі держава може розглядати питання щодо збагачення населення, приділивши увагу заможності своїх громадян шляхом зменшення податкового навантаження на доходи (в тому числі й заробітну плату).

Деградація податкових відносин відбувається в разі негативного балансу державного бюджету, тобто, коли витрати державного бюджету перевищують доходи. У такому разі також можливі зміни щодо оподаткування доходів громадян, але в такому випадку необхідно переглядати систему оподаткування загалом, а не окремі податки. Зміни системи оподаткування за таких нововведень вимагають залучення певних фінансових ресурсів для перезапуску всієї системи оподаткування.

В Україні податкові відносини вимагають прийняття рішучих і зважених рішень із метою збереження збалансованості бюджетних надходжень і витрат. Грамотна та продумана податкова політика, зниження навантаження на заробітну плату дозволять поступово вивести бізнес із тіні та збільшити бюджетні надходження. Проте до таких рішень, що реструктурують сутність оподаткування, — ані фінансово, ані політично Україна ще не готова.