Діяльність бізнесу під час карантину та надзвичайної ситуації

Український бізнес змушений пристосовуватися до нових умов ведення господарської діяльності. Прийняті нормативно-правові акти встановлюють певні обмеження діяльності, зміни щодо сплати податків та відносин між роботодавцем та працівниками. Крім того, оновлено штрафи за порушення правил щодо карантину. У цій статті поговоримо про такі зміни та їхні нюанси для бізнесу. 

1. Обмежувальні заходи 

З 17 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. заборонено:  

1. Заборонено проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 10 осіб.

До таких заходів відносяться культурні, розважальні, спортивні, соціальні, релігійні, рекламні та інші заходи.

Тобто, бізнес, що здійснює свою діяльність у сферах організації заходів та концертів, спортивних змагань тощо, зобов’язані призупинити свою «офф-лайн» діяльність, якщо у заходах бере участь понад 10 осіб. Виключенням є заходи, які необхідні для забезпечення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування. 

2. Заборонено роботу суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів.

До таких суб’єктів відносяться, зокрема: заклади громадського харчування (ресторани, кафе тощо), торговельно-розважальні центри, інші заклади розважальної діяльності, фітнес-центри, заклади культури, заклади торговельного і побутового обслуговування населення.

Виключенням є діяльність роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв’язку. Крім того, дозволено проводити банківську та страхову діяльність, а також торговельну діяльність і діяльність з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень, але за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту.

Крім того, обмежується робота громадського транспорту. Зокрема, перевезення одночасно понад 10 пасажирів у трамваях, тролейбусах та маршрутних таксі, а також забороняється перевезення пасажирів метрополітенами м. Києва, Харкова та Дніпра.

Обмеження введені відповідно до Постанови КМУ № 215 від 16 березня 2020 року з метою запобігання поширенню на території України COVID-19.

3. Закриття пунктів пропуску та кордонів України

З 17.03.2020 р. на два тижні закриваються пункти пропуску через кордон України для здійснення регулярного пасажирського сполучення та з 16 березня 2020 р. припиняються на два тижні в'їзд на територію України іноземців та осіб без громадянства, за винятком людей, які мають посвідку на постійне чи тимчасове проживання.

Обмеження введенні в дію Указом Президента України рішення РНБО № 87 від 13 березня 2020 року.

Указом Президента України вводиться в дію рішення РНБО від 13.03.2020, яке впроваджує закриття з 17 березня 2020 року на два тижні пункти пропуску через кордон України для здійснення регулярного пасажирського сполучення та припинення з 16 березня 2020 року на два тижні в'їзд на територію України іноземців та осіб без громадянства, за винятком людей, які мають посвідку на постійне чи тимчасове проживання. 

2. Режим надзвичайної ситуації

Кабінет міністрів України прийнято рішення про встановлення режиму надзвичайної ситуації в Києві, а також Дніпропетровській та Івано-Франківській областях з 20.03.2020 року.

Надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Слід звернути увагу, що «надзвичайна ситуація» сама по собі не вводить «комендантську годину» та не є «надзвичайним станом».

Також, Протокольним рішенням Постійної комісії ТЕБ та НС було прийнято рішення ввести додаткові обмежувальні заходи на території міста Києва, зокрема:

- з 23.03.2020 року припинити усі пасажирські перевезення громадським транспортом (окрім перевезення спеціальних категорій працівників);

- з 25.03.2020 року керівникам мережі продуктових магазинів та аптек забезпечити наявність споживачів в торгівельному приміщенні в кількості 1 особа на 10 м2 та забезпечити заходи щодо дотримання санітарних норм.

Такі обмеження введені в дію Протоколом № 16 Постійної комісії ТЕБ та НС «Про запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2, та введення додаткових обмежувальних заходів на території міста Києва». 

3. Пільги для бізнесу на період карантину

На час проведення карантину здійснюються не лише обмежувальні заходи, але і надаються пільги для деякого бізнесового сегменту.

Тимчасово звільняються від нарахування та сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ), за періоди з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року:

- фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;

- особи, які провадять незалежну професійну діяльність (до цієї категої відноситься: наукова, літературна, артистична, художня, освітня або викладацька, а також медична, юридична практика, в тому числі адвокатська, нотаріальна діяльність, тощо)

- члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Крім того, штрафні санкції до платника ЄСВ тимчасово не застосовуються за наступні порушення:

- несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;

- неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);

- несвоєчасне подання звітності, передбаченої цим Законом, до податкових органів.

Протягом періодів з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року платникам єдиного внеску не буде нараховуватись пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню, а також встановлено мораторій на проведення документальних перевірок щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на період з 18 березня по 18 травня 2020 року.

Також, не нараховується та не сплачується у період з 1 березня року по 30 квітня 2020 року плата за землю та відтермінована «фіскалізація» (РРО для бізнесу).  Для окремих груп підприємців, застосування РРО буде обов'язковим не з 1 жовтня 2020 року, а з 1 січня 2021. Для всіх підприємців не з 1 січня 2020 року, а з 1 квітня 2021 року.

Тимчасові пільги введені Законом України № 533-IX від 17.03.2020 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Звертаємо увагу, що такі пільги щодо сплати податків стосуються лише:

- спати єдиного соціального внеску (ЄСВ);

- плати за землю;

- сплати податку на нерухоме майно, яке перебуває у власності фізичних або юридичних осіб, відмінне від земельної ділянки;

- сплати ввізного мита та ПДВ лікарських засобів, медичного обладнання, медичних виробів, призначених для запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби.

Всі інші податки нараховуються та сплачуються у розмірах та порядку, відповідно до законодавства. 

4. «Закон про коронавірус» для роботодавців та підприємців 

17 березня 2020 року, Верховна Рада України, прийняла так званий «Закон про коронавірус», відповідно до якого, тимчасово вносяться зміни до низки нормативно-правових актів.

Законом здійснюється комплекс заходів спрямованих на попередження та лікування коронавірусної інфекції, зокрема:

- 100% передплата за роботи, товари та послуги необхідні для мети попередження та лікування COVID-19;

- звільнення від сплати ввізного мита та ПДВ лікарських засобів, медичного обладнання, медичних виробів, призначених для запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби. 

 Взаємовідносини з працівниками :

- можливість роботи вдома для працівників та надання за їх згодою відпустки;

- надання права власникам змінюватися режими роботи;

- термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати, у зв‎'язку із запровадженням карантину, може перевищувати 15 календарних днів на рік. 

Одним із ключових та важливих положень Закону є визнання факту введення карантину форс-мажором. Таким положенням ставиться крапка у суперечках правників щодо визнання введення карантину обставиною непереборної сили, які виникли останні дні. Визнання карантину форм-мажорною обставинною на законодавчому рівні суттєво полегшить отримання сертифікату Торгово-промислової палати, тим суб’єктам господарювання, які не зможуть виконати свої зобов'язання перед контрагентам, через карантин.

Норми введені Законом України № 530-IX від 17.03.2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (Covid-19)». 

5. Відповідальність

Окремо, необхідно зазначити, що «Законом про коронавірус», за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням підвищено:

- адміністративну відповідальність (штраф у розмірі від 17 тис. грн. до 174 тис. грн);

- кримінальну відповідальність (від штрафу у розмірі 17-51 тис. грн.  до позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років).

Виходячи із офіційних повідомлень Національної поліції України, станом за 20 березня 2020 року, було складено 613 адміністративних протоколів і внесено 7 кримінальних проваджень через порушення правил щодо карантину.  

Крім того, 20 березня 2020 року Шевченківським районним судом міста Києва була розглянута справа за порушення правил щодо карантину людей та накладено адміністративний штраф у розмірі 17 тисяч гривень через продаж продуктів харчування з рук у невстановленому місці в період карантину. 

Висновок

Відбулося багато змін, які слід розуміти, виконувати та правильно використовувати у власній діяльності. Середи них, пільги та відстрочення по сплаті податків, взаємовідносини з працівниками та обмеження у діяльності.

Нажаль, певні зміни мають досить узагальнений характер. Це може призвести до різного трактування обмежень та дозволених видів діяльності. Питання, що ми опрацьовували за останній час, наступні: що вважається роздрібною торгівлею, та, якщо у магазині серед іншого асортименту товарів є і продукти харчування, чи дозволяє це продовжувати діяльність; чи можна проводити поруч декілька заходів за участю до 10 осіб; чи входять організатори заходів «до 10 осіб»; як відстрочити виплату за договором або розірвати договір.

Крім того, зустрічаємо багато випадків порушення законодавства під час накладення штрафів за порушення обмежень. Серед найрозповсюджених – неуповноважені державні органи, недотримання процедури та відсутність будь-яких порушень (невірне трактування введених обмежень). Усі неправомірні рішення потрібно оскаржувати.

Оскільки кожний бізнес має свої особливості, ми рекомендуємо у кожному конкретному випадку звертатися до кваліфікованих адвокатів та юристів для отримання належної правової допомоги.

Сергій Барбашин, адвокат, керуючий партнер Trustme Law Firm, голова комітету UNBA NextGen, заступник голови комітенту з Інтелектуальної власності НААУ.

Олег Чіп, старший юрист Trustme Law Firm, напрямки інтелектуальна власність та господарське право