Зупинення реєстрації податкової накладної "по-новому"
22 березня 2018 року набула чинності постанова КМУ «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкових накладних\розрахунків коригування в ЄРПН» № 117 від 21.02.2018 року (надалі – Постанова КМУ № 117).
Як і раніше, обов’язок реєструвати податкові накладні визначений п. 201.1 ст. 201 ПКУ та здійснюється на дату виникнення податкових зобов’язань (ст. 187 ПКУ). Платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. У той же час, згідно п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Податкові накладні не підлягають моніторингу і повинні бути зареєстровані, якщо відповідають одній із зазначених нижче ознак (п.п. 3, 4 Постанови КМУ № 117):
1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;
2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/ розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;
3) одночасно значення показників D та P, які розраховуються в порядку зазначеному в цьому підпункті, мають такі розміри: D>0,03, Р<Рм?1,4.
У той же час, згідно п. 5 Постанови КМУ № 117 зазначено, що моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування здійснюється за такими критеріями:
1) критерієм ризиковості платника податку;
2) критерієм ризиковості здійснення операцій;
3) показником позитивної податкової історії платника податку.
У разі відповідності критеріям ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Слід зауважити, що для зменшення випадків безпідставного зупинення реєстрації податкових накладних запроваджуються показники позитивної податкової історії. Як наслідок, реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування, які були складені за ризиковими операціями платниками податків з позитивною податковою історією, не зупинятиметься.
Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС за погодженням з Міністерством фінансів України та оприлюднює їх на своєму офіційному веб-сайті (п. 10, 11 Постанови КМУ № 117).
У випадку зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування реєстрація, ДФС протягом операційного дня надсилає платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
У квитанції у тому числі зазначаються критерії, за якими реєстрація була зупинена та пропозиція надати пояснення та копії документів, які є необхідними для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку (п. 13 Постанови КМУ № 117).
Строк для подання документів становить 365 днів, що настає від дати виникнення податкових зобов’язань. Також пп. 14-17 Постанови КМУ № 117 визначають які документи слід подавати (у тому числі, договори, первинні документи, підтвердження розрахунків та відповідності продукції), вимоги до подання таких документів тощо.
Письмові пояснення та документи розглядаються комісіями контролюючих органів, а підставами для прийняття рішення про відмову у реєстрації є (п. 21 Постанови КМУ № 117):
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;
- ненадання платником податку копій документів
- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
При цьому згідно з п. 28 цієї Постанови податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
1) прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі;
2) набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі;
3) протягом п’яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування.
Дані норми застосовуються щодо платників податків, у яких обсяг постачання становить менше 30 млн. гривень у поточному місяці (визначаться згідно податкових накладних/розрахунків коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної/розрахунку коригування).
4) протягом семи робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування.
Дані норми застосовуються щодо платників податків, у яких обсяг постачання становить більше 30 млн. гривень у поточному місяці.
Проте, відносно платників податків із обсягом постачання більше 30 млн гривень - регіональна комісія протягом п’яти робочих днів «попередньо» реєструє прийняте рішення, а комісія центрального рівня протягом семи робочих днів, після отримання пояснень та документів, але не раніше отриманого рішення комісії регіонального рівня, приймає рішення щодо реєстрації або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування ( ч. 2 п. 23 Постанови КМУ № 117).
Відповідне рішення комісії центрального рівня вже реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних і розрахунків коригування. Окремо зазначено у п. 26 Постанови, що «попереднє» рішення регіональної комісії (щодо платників податків із об’ємом постачання більше 30 млн. гривень) набирає чинності після закінчення строку прийняття рішення комісії центрального рівня.
Також Постановою КМУ № 117 врегульовані спірні відносини щодо таблиці даних платника податків. Зокрема, визначається форма таблиці та дані, що у ній зазначаються, строк розгляду такої комісії та результати такого розгляду.
У будь-якому випадку, слід пам’ятати, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Порядок адміністративного оскарження передбачено Порядком розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації затвердженого постановою КМУ № 117 від 21.02.2018 року (надалі – Порядок розгляду скарг).
Відповідно до п. 1 вищевказаного Порядку, розгляд скарг здійснюється комісією ДФС з питань розгляду скарг, яка є постійно діючим колегіальним органом ДФС, за участю уповноваженої особи Мінфіну.
Скарги за загальним правилом подаються до ДФС протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності рішенням комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Вимоги до подання скарги та документів окремо визначені у пп. 4-11 Порядку розгляду скарг. У скарзі, окрім іншого, слід зазначати інформацію про причини незгоди платника податку з рішенням комісії контролюючого органу та відомості про оскарження рішення комісії контролюючого органу в судовому порядку.
За результатами розгляду скарги комісія ДФС з питань розгляду скарг приймає рішення щодо скарги, яке надсилається платнику податків. Якщо рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом строку, визначеного пунктом 56.23 статті 56 ПКУ, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.
Відповідно до п. 18 Порядку рішення комісії ДФС з питань розгляду скарг не підлягає подальшому адміністративному оскарженню та може бути оскаржене в судовому порядку.
Постанова КМУ № 117 надає порядок визначення ризикованості операцій та платників податків; регулює питання зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, розгляду письмових пояснень платників податків та скарг; містить вимоги до таблиці даних платника податків тощо.
У той же час скасовано право на адміністративний порядок оскарження рішень комісій ДФС, та окремо необхідно напрацювати практику застосування Постанови КМУ № 117 платниками податків, ДФС та судами.