Захист прав учасників товариства у зв'язку зі змінами

Захист прав учасників товариства - є одним з актуальних питань в корпоративних відносинах. Основні корпоративні права учасників товариства це право на отримання частини прибутку корпорації у вигляді дивідендів; отримання частки майна при ліквідації; участь в управлінні шляхом голосування на загальних зборах; отримання інформації про діяльність тощо.

Найчастішими порушеннями прав учасників є:

- неповідомлення про проведення загальних зборів, на яких можуть прийматися суттєві рішення щодо діяльності компанії, наприклад щодо отримання кредиту, реалізації майна, надання займу, розподіл прибутку та інше;

- безпідставне виключення учасників зі складу засновників, у тому числі різні форми «рейдерства»;

- зміна місця та термінів проведення загальних зборів;

- унесення змін до порядку денного зборів у ході їх проведення тощо.

Відповідно до ст.10 ЗУ «Про господарські товариства» учасники товариства мають право брати участь в управлінні справами товариства в порядку визначеному установчими документами, з урахуванням вимог законодавства; брати участь в розподілі прибутку товариства в установленому порядку; одержувати інформацію про діяльність товариства.

Загальна система способів захисту цивільних прав та законних інтересів, у тому числі прав учасників корпоративних правовідносин , визначена у ст. 16 ЦК України. До них належать: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміну правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади тощо.

Крім загальних способів захисту, необхідно відмітити спеціальні способи, що передбачені в ЗУ «Про господарські товариства» та ЗУ «Про акціонерні товариства», а саме: визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів; оскарження дій органів управління товариства; визнання права на акцію; вимога про надання товариством інформації про його діяльність; вимога про виплату дивідендів, про отримання частини майна при ліквідації товариства тощо.

Також учасники товариства можуть встановлювати додаткові обмеження в установчих документах товариства, наприклад:

- обов’язок нотаріального засвідчення підпису учасників у протоколах;

- прийняття рішення щодо певного кола питань, наприклад щодо отримання кредиту, реалізації майна, надання займу, розподіл прибутку та інше, не менше ніж ? частиною голосів учасників ;

- обмеження діяльності виконавчого органу (директора) та інших органів товариства без відповідного рішення-дозволу загальних зборів.

Враховуючи перелічені способи захисту, в Україні набула узагальнення позиція Господарських судів, що учасники господарського товариства не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших учасників господарського товариства та самого товариства, а також обґрунтовувати свої вимоги порушенням прав інших учасників товариства.

Так, ВСУ у своїй постанові від 01.07.2015р. №911/2435/14 вказав, що акціонер (учасник) товариства може оспорити договір, вчинений господарським товариством, якщо обґрунтує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав. Таким чином суди І та ІІ інстанції дійшли правильного висновку про визнання недійсними договорів, оскільки укладення цих договорів свідчить про порушення корпоративних прав позивача щодо управління справами товариства, розподілу прибутку товариства від господарської діяльності та погіршення майнового стану підприємства, що впливає на право позивача як учасника з часткою в статутному капіталі 70 %.

Згідно постанови ВСУ від 10.10.2011р. №14/166/3-104гс11 господарське товариство стає власником майна після вчинення певних дій його засновниками та учасниками, а останні набувають його корпоративні права, передбачені законом та установчими документами товариства. При цьому законом не передбачено права акціонера (учасника) господарського товариства звертатися до суду за захистом прав та інтересів товариства поза відносинами представництва.

Значним кроком в напрямку підвищення можливості для захисту прав акціонерів, а також усунення деяких ризиків для інвесторів, є набрання чинності з 01.05.2016р. ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів» від 07.04.2015р.

Даним Законом передбачається введення наступних інструментів захисту:

- запровадження похідного позову (право акціонера, який володіє часткою більше 10 % статутного капіталу подати позов в інтересах товариства про відшкодування збитків);

- впровадження відповідальності посадових осіб господарських товариств у випадку завдання шкоди товариству їхніми неправомірними діями;

- встановлення порядку визнання правочину, вчиненого посадовою особою, недійсним та повернення прибутку, отриманого за результатами такого правочину;

- надання права позивачу на отримання відшкодування від товариства своїх витрат у зв’язку з судовим розглядом справи за позовом до посадової особи товариства про відшкодування завданих товариству збитків – у межах фактично одержаних товариством сум;

- введення інституту «незалежних директорів», які будуть представляти інтереси акціонерів у публічних акціонерних товариствах;

- встановлення детального регулювання угод із заінтересованістю, яке буде враховувати інтереси всіх акціонерів.

Досить поширеними є випадки, коли посадові особи товариства з власної ініціативи або за ініціативи інших зацікавлених осіб завдають збитків товариству (наприклад, через виведення активів та прибутку; навмисне зменшення прибутку;зниження капіталізації компанії, несплату дивідендів тощо).

ВГСУ у своїй Постанові від 17.06.2015 р. № 910/19666/14 вказав, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову

Однією з суттєвих змін, що внесені вказаним законом є надання права учасникам на звернення до суду із позовом в інтересах товариства про відшкодування товариству збитків, завданих посадовою особою товариства своїми діями (бездіяльністю) та передбачає процесуальні механізми розгляду таких спорів. Крім того, покладається на посадових осіб акціонерного товариства повна матеріальну відповідальність за збитки, завдані товариству при виконанні ними своїх обов'язків.

Україна не є першою державою, де буде діяти такий механізм похідного позову. Даний метод вже давно практикується в США, Великій Британії, Кореї, Чилі та країнах Європейського Союзу. Створення такого інституту безпосередньо зв’язано із зловживанням своїми правами власниками великих пакетів акцій та керівників компаній. Їхні дії спрямовані на задоволення своїх потреб. Більше того, завдається шкода компанії, не беруться до уваги інтереси та порушуються права власників невеликих пакетів акцій.

Прийняті зміни в Україні - є важливим кроком в додаткових гарантіях захисту інвестицій, оскільки найбільшим завданням є забезпечення та гарантування справедливого судового захисту. Крім того, судова практика щодо корпоративних спорів вже досить складена, що дозволяє юристам вибрати правильний варіант захисту прав та дійти до бажаного результату у найкоротші строки.