Ділову репутацію юридичної особи можнавважати її візитівкою, вона відображає престиж, рівень професійності,відповідність діяльності вимогам закону. Від ділової репутації залежить багатофакторів, наприклад, зацікавленість клієнтів, привабливість для співпраці таінвестування, можливість отримання більшого доходу та виходу на нові ринки.
Чинне законодавство не містить чіткоговизначення поняття ділової репутації, оскільки воно являється морально-етичною категорією і одночасно особистимнемайновим правом, якому закон надає значення самостійного об'єкту судовогозахисту.
Поняття «діловарепутація» знайшло своє вираження у Постанові Пленуму Верховного Суду Українивід 27.02.2009 №1, де діловою репутацією юридичної особи розуміється оцінка їїпідприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснюєтака особа як учасник суспільних відносин.
Аналізуючи данепитання, також слід згадати про таке поняття, як «гудвіл», який виражаєвартість ділової репутації, її економічну сторону. Відповідно до п.14.1.40.Податкового кодексу України гудвіл - це нематеріальний актив, вартість якоговизначається як різниця між ринковою ціною та балансовою вартістю активівпідприємства як цілісного майнового комплексу, що виникає в результатівикористання кращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів,послуг, нових технологій тощо.
Поняття «ділова репутація» та «гудвіл» неявляються тотожними.
Відповідно до чинногозаконодавства у юридичної особи є такі права, як недоторканність діловоїрепутації, таємниця кореспонденції, право на інформацію, а також на іншінемайнові права, що можуть їй належати. Діловою репутацією є особисте немайновеблаго, що охороняється цивільним законодавством.
Кожна особа має право звернутись до судудля захисту свого немайнового чи майнового права та інтересу, права на свободуінформації, а якщо їй було завдано моральної чи матеріальної шкоди.Безпосередньо сам захист ділової репутації здійснюється у судовому порядку увигляді окремого (спростування неправдивої інформації) та позовного(відшкодування немайнової шкоди) проваджень.
Позивач (заявник)може вимагати від відповідача здійснити спростування поширеної ним неправдивоїінформації, надати відповідь (висвітлення власної точки зору щодо поширеноїінформації та обставин) чи відшкодувати немайнову шкоду. Ці вимоги можуть бутиоб’єднаними.
При поданні позовущодо захисту ділової репутації, слід чітко розуміти, яка саме інформація єпорушенням прав особи, а також надати відповідні докази порушень.
Так, суд відмовив узадоволені позовних вимог за справою 5020-833/2012 щодо стягнення моральноїшкоди, посилаючись на те, що висловлені думки сторін в іншій судовій справі неє розповсюдженням недостовірної інформації. Така інформація є доказом, який було дослідженоу судовому засіданні сторонами та судом. В такому випадку дана інформація неможе бути підставою для захисту гідності, честі чи ділової репутації.
У справі 905/4159/13– судом було прийнято рішення зобов’язати особу спростувати недостовірнуінформацію, внаслідок доведення позивачем факту розповсюдження неправдивої інформації, що підриває імідж і діловурепутацію компанії.
Отже, радимо бутиуважними при розповсюдженні інформації стосовно третіх осіб, а при можливості –отримати згоду на таке розповсюдження. Так як кожна особа має право на захистчесті, гідності та ділової репутації, у тому числі шляхом звернення до суду звимогою щодо відшкодування шкоди порушником.