Як кандидатна посаду омбудсмена маю визнати - чинне законодавство щодо обранняУповноваженого Верховної Ради з прав людини не враховує Паризькі принци ООН. ЦіПринципи стосуються статусу національних установ, що займаютьсязаохоченням і захистом прав людини та передбачають представництво громадянського суспільства в процесіобрання омбудсмена. Тобто зараз у нас відсутня норма щодо зустрічікандидатів з правозахисними організаціями, публічне обговорення претендентів тапрезентація їхнього бачення основних завдань на посаді Уповноваженого ВерховноїРади з прав людини, а сама процедура обрання у парламенті є таємною.
Тому,безумовно, треба змінювати законодавство і робити процес обрання кандидатівпосаду омбудсмена більш публічним з обговоренням з правозахиснимиорганізаціями. Можливо, було б доцільно створювати на базі Верховної Радиконкурсні комісії, які будуть надавати рекомендації щодо претендентів.
Коли наші європейськіпартнери побачать такі зрушення, вони будуть з більшою повагою ставитись доукраїнського омбудсмена, бо це дійсно важлива посада. Особливо це важливо длявоюючої країни, де питання захисту прав людини окремих категорій стоїтьнадзвичайно гостро.
Щобвсе ж таки вивести обговорення в публічну площину як кандидат в омбудсмени сам ініціював зустріч з правозахисниками, у якійвзяли участь представники Кримської правозахисної групи, AmnestyInternational в Україні, ГОДонбас SOS, ГО Крим SOS, FreedomHouse та Центру громадських свобод та інші організації.
Ми обговорили дійсно широке коло питань, починаючи від захисту прав внутрішньо переміщених осібта українських громадян на тимчасово окупованих територіях до захиступерсональних даних та збереження балансу між правом громадян на доступ доінформації і обмеженням поширення інформації, що може зашкодити національнимінтересам та безпеці. Як на мене, конструктивна співпраця і з громадськими об’єднаннями, і з правозахиснимиорганізаціями є запорукою дотримання в Україні прав людини, бо саме вони бачатьнайгостріші проблеми і можуть запропонувати шляхи вирішення.
Щож до основної місії омбудсмена, то це, безумовно, зміна стандартів, виправленняпрогалин у нашому законодавстві та «підтягування» його до європейського рівня впитаннях захисту прав людини. В цьому мені допоможе мій парламентський досвідроботи та майже 20-річна адвокатська практика.
Серед інших завдань на цій посаді, як вже зазначав, бачу захист прав внутрішньо переміщених осіб таукраїнців, що перебувають на тимчасово окупованих територіях, врегулюванняпитань щодо реабілітації учасників та воїнів АТО, контроль за виконанням рішеньЄСПЛ, захист персональних даних та сприяння у роботі постійного представництваофісу омбудсмена в регіонах.
Длямене Україна - частина Європи, і нам треба рухатись в цьому напрямку,дотримуючись європейських принципів та підходів. Тому, якщо якісь рішення невідповідають цим стандартам, завдання омбудсмена не тільки відверто говоритипро це, вказуючи на недоліки, а й пропонувати варіанти врегулювання ситуації. ВУкраїні зараз вистачає критики, бракує конструктивних пропозицій.