Як стало відомо,вчора відбулися вибори до «представницького органу» так званої РеспублікиАбхазія. Безумовно, навряд чи в даному випадку можна говорити про адекватненародне волевиявлення, оскільки ця територія повністю контролюється російськимивійськами. Але такого роду вибори в ряді квазідержав на теренах колишнього СРСРповинні стати гарним нагадуванням для України, оскільки, на даний момент,Кремль крок за кроком намагається розбудувати власні маріонеткові утворення насході нашої держави.
Перш за все, варто розуміти, щооднією з ключових функцій виборів у випадку так званої Республіки Абхазія єлегітимація наявного стану справ, тобто, не стільки підтвердження конкретнихдепутатських мандатів, а чергове висловлення підтримки «суверенітету» цьогоутворення. Загалом, якщо поглянути на конфігурацію політичних сил не лише вАбхазії, а й у Південній Осетії та Придністров’ї, то їх варто умовно поділитина такі, що «підтримують сепаратистський курс та виступають за зближення зРосійською Федерацією» і такі, що «дуже підтримують сепаратистський курс тавиступають за зближення з Російською Федерацією». Безумовно, в даному контекстіможна згадати начебто окремі випадки проявів опозиційності у вище наведенихдержавах. Наприклад, під час президентських виборів у Південній Осетії (2011)та Абхазії (2014). Але різного роду акції протесту та прихід до влади «новихсил» виступають нічим іншим як ротацією місцевого істеблішменту здійснюваноюКремлем.
Теж саме можна спостерігати натериторії так званих ДНР та ЛНР. Починаючи від створення різного роду«представницьких інституцій» та «органів державної влади», закінчуючи введеннямв дію паспортів (з їхнім визнанням у Російській Федерації) й встановленнямросійського рубля як офіційної валюти – це все етапи поступової легітимаціїнаявного стану справ. Тобто, мова йде про цілеспрямоване створення начебтожиттєздатних (принаймні зовні) «державних організмів». У даному контексті вартозгадати, що саме у схожій з появою ДНР/ЛНР манері виникали так звані РеспублікаАбхазія, Республіка Південна Осетія і їм подібні маріонеткові утворення.Відповідно, завдання Кремля є очевидним – створення «повноцінних держав» (якінасправді утримуватимуться з російського бюджету) та забезпечити їм визнання збоку декількох країн-членів ООН (наприклад, тієї ж таки Венесуели та Нікарагуа,як у випадку із сепаратистськими Абхазією та Південною Осетією).
Але якщо у випадку «легітимації»появи окремих «державних утворень» на вище згаданих грузинських територіяхзіграв етнічний фактор (разом з іредентистським у Південній Осетії), то насході України у Кремля виникли проблеми. Як не працювала б російська пропаганда,факт залишається фактом – більшість населення окупованих територій єукраїнцями. Тому Кремль й використовує ідеологічний конструкт «російськомовненаселення» задля обґрунтування своїх дій. Але все ж повної аналогії«державотворення» на сході України з процесами в Абхазії та Південній ОсетіїРосії буде складно досягти. Утім, як вже зазначалося, вона поступово йде цимшляхом. Відповідно, найбільш небезпечною буде ситуація, за якої на територіїтак званих ДНР та ЛНР буде налагоджена періодичність електоральних процесів,нормальне функціонування місцевих «органів державної влади», тобто, як це маємісце у сепаратистській Абхазії та Південній Осетії. У такому випадку Українане лише втратить окуповані території на невизначений час, а й отримає постійнеджерело тиску та напруги з боку Російської Федерації.