Україна маєможливість подати проти Росії ще один судовий позов, який стосуватиметься псуванняРФ наших військових суден. Як відомо, після окупації Криму 80% бойових тадопоміжних кораблів від усього складу ВМС України опинилися в руках РосійськоїФедерації. Але формально Москва не привласнювала їх, а розташувала окремо яктехніку іноземної держави. Відповідно, підстав для позову до Міжнародногокримінального суду не було, хоча фактично Росія, визнаючи право власності заУкраїною, не повертала кораблі назад і, безумовно, не допускала на нихукраїнський екіпаж.

            Проте, як стало відомо, Москвапочала вдаватися до розкомплектування наших суден, тобто, поступово розбиратиїх задля задоволення потреб власного флоту. Такі дії дають підставу для поданняпозову до Міжнародного кримінального суду. Згідно підпункту IV пункту «a» частинидругої статті 8 Римського статуту незаконне, безглузде і великомасштабнезнищення та присвоєння майна, яке не викликане військовою необхідністю,належить до категорії «військові злочини».  Відповідно, Росія, почавши розкомплектуванняукраїнської техніки, засвідчила не лише момент псування чужих кораблів, а йфактично здійснила їх привласнення, оскільки повністю почала розпоряджатисяними на власний розсуд.

За такоїситуації Київ має миттєво реагувати та розпочати оформлення позову протиМоскви, оскільки існують непогані шанси щодо виграшу справи з огляду навідверто злочинний характер дій російської влади. Але слід зважати на те, щорозгляд відбуватиметься доволі довго і, безумовно, Кремль буде чинити активний спротившляхом затягування тих чи інших стадій ведення розслідування. Відповідно, існуєвисока імовірність, що кораблі, незалежно від результату розгляду судовогопозову, будуть повернені Україні у вигляді металобрухту. Безумовно, це один ізнайгірших сценаріїв (можна взагалі не дочекатися будь-якого відшкодування і т.і.), але в даному випадку бездіяльність є ще гіршою.

Наявнийдосвід засвідчує, що відсутність реагування на такі кроки Російської Федераціїпризводить до появи почуття безкарності в керівництва останньої. Томуадекватна, дієва і, найголовніше, своєчасна відповідь України повинна статиобмежувачем чергового свавілля Кремля. До прикладу, варто згадати зверненняКиєва до СОТ, яке викликало занепокоєння та схвилювання Москви. Слід розуміти,що в активному відстоюванні власних прав та позиції Україна, перш за все,демонструє світовій спільноті готовність до боротьби з агресором. Також вартобрати до уваги те, що звернення до Міжнародного кримінального суду стане частиноюсистеми всіх судових позовів України проти Росії. Відповідно, її поступовенарощення пропорційно збільшуватиме тиск на Кремль. До того ж, слід розуміти,що в разі визнання Росії винною у скоєнні військового злочину на підставіпсування та фактичного привласнення українських кораблів, буде створенопрецедент до розширення судового переслідування вже на підставах незаконноїокупації Криму та ведення бойових дій на Донбасі.