Кілька днів тому, прямісінько в ході Мюнхенськоїконференції з безпеки, російський президент підписав указ, який кладе хрест нареальній безпеці у Східній Європі. Як відомо, своїм указом Путін зобов’язав всіросійські відомства, підприємства й організації визнавати документи, виданіорганами окупаційної влади непідконтрольної Україні частини Донбасу, зокрема паспорти«громадян ЛДНР».

Обґрунтування Кремля, як завжди, віддає непоборноюсвятістю, мовляв, такий крок зроблено з гуманітарних міркувань, аби забезпечитиправа місцевого населення. Насправді ж відповідне рішення на практиці лишепокладе початок великому перерозподілу власності на окупованій території,узаконить звичні для ОРДЛО «віджими» майна у громадян псевдореспублік.

Однак за цими досить буденними наслідками стоять імасштабні геополітичні зміни. Своїм вчинком вище російське керівництводемонстративно вийшло із поточного процесу врегулювання конфлікту на Донбасі, втому числі з Мінських домовленостей. Попри всі дії і заяви на підтримкубойовиків, раніше Москва була дуже обережною із офіційною легітимацієюквазідержавних утворень на окупованому Донбасі. Кремль навіть не визнававмісцевих референдумів за кримським сценарієм. Але тепер ситуація змінилася і РФзробила сміливий крок в напрямку одностороннього визнання суверенітету ЛДНР.Показово, що легітимаційний дискурс відразу почали експортувати: на згаданійМюнхенській конференції міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров назвавватажків бойовиків «повноважними представниками», що свідчить про серйозністьподальших планів Кремля щодо визнання державно-політичної суб’єктності ЛДНР.

Це значить, що Росіявідкрито почала впроваджувати стратегію, на сто відсотків протилежну логіціМінських домовленостей, кінцевим призначенням яких є деокупація окремих районівДонецької та Луганської областей та повернення цих територій до складу України.Цілком можливо, що РФ буде діяти за сценарієм Абхазії та Осетії, наразі готуючиґрунт для введення своїх військ на Донбас. Так чи інакше, але указ Путіна ставчітким сигналом для Києва – за українським чи діючим міжнародним планом Росіяне збирається розв’язувати конфлікт. Виходячи з цього, нам просто немає сенсупідтримувати статус-кво в очікуванні якогось дива. Треба готуватися доподальшого протистояння, насамперед, включаючи прийняття законодавства про тимчасовоокуповані території, введення надзвичайного стану на Донбасі та контрольовануурядом економічну блокаду ОРДЛО.