Вумовах значного відтоку вкладів з банківської системи, зниження рівня платіжноїдисципліни позичальників, суттєвого зростання офіційного валютного курсу,виведенням з ринку цілої низки банків, а разом з ними і мільярдів гривенькоштів бізнесу та населення, банківська система потребує ефективної регуляції,що забезпечить її збереження, а відтак – нормальне функціонування всієїекономіки. Рівень капіталізації безпосередньо впливає на кредитний рейтинг банків, знижує ризики длявкладників, сприяє збільшенню довіри добанків з боку їх клієнтів.
В такій ситуації державою мають вживатися усіможливі заходи для створення передумов та створення прозорих процедур взаємодіїНаціонального банку України та банків, особливо в ситуації віднесення їх до категорії проблемних. Адже прозорість ізрозумілість правил, які існують у банківському секторі буде позитивнимсигналом для приходу іноземних інвесторів на ринок та підвищення положенняУкраїни у рейтингу DoingBusiness.
Поточне регулювання процедури віднесення банківдо категорії проблемних не є комплексним та містить в собі протиріччя, щозокрема веде до скасування судами рішень Національного банку України провіднесення банків до категорії проблемних та їх подальше виведення з ринку. Такожза інформацією Національного банку більшість з банків, щодо яких було прийняторішення про визнання їх проблемними надалі були визнані неплатоспроможними, щоє ознакою непродуктивності використання цього механізму в існуючій регуляції. Томує необхідним внесення відповідних змін до Закону України «Про банки ібанківську діяльність» в частині впорядкування процедури і наслідків визнаннябанків проблемними.
Враховуючи,що визнання банку проблемним з великою ймовірністю веде до наступного визнанняйого неплатоспроможним (що спричиняє всі негативні наслідки, пов’язані з виведеннямбанку з ринку через процедуру роботи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб),необхідно обмежити критерії віднесення банків не лише до категоріїнеплатоспроможних, а й до категорії проблемних, виключно нормами закону, зметою мінімізації впливу суб’єктивних факторів.
Ще одним фактором, що вносить невизначеність врегулювання банківської системи є скасована у 2015 році норма щодо необхідностіреєстрації актів Національного банку України у Міністерстві юстиції України. Підсилюючи,з одного боку, незалежність Національного банку України як регулятора, з іншогобоку це призвело до звуження досудових методів врегулювання проблемних питаньта веде до ризику зловживання правом з боку державного органу. Скасування цієїнорми, разом з виведенням більшості актів Національного банку України з під діїзаконодавства про державне регулювання, позбавляє будь-якої можливостіапелювати до самої їх законності та відповідності реаліям, що негативно відображаєтьсяяк на банківському секторі зокрема, так і інвестиційному кліматі в Україні вцілому.
Відповідно вбачається за доцільне наділити РадуНаціонального банку правом проводити експертизу, занаявності відповідного аргументованого звернення, нормативно-правових актівНаціонального банку, які є регуляторними відповідно до закону, на їхвідповідність вимогам законодавства України.
З цією метою ми з колегами внесли до парламентузаконопроект №5304 «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищенняефективності регуляторної діяльності Національного банку України».
Законопроект передбачає надати Раді Національногобанку України право проводити експертизу нормативно-правових актівНаціонального банку, які є регуляторними відповідно до закону, на їхвідповідність вимогам законодавства України. Також передбачається обмеженняпереліку підстав віднесення банків до категорії проблемних вимогами Закону, щомає захистити банківський сектор від, іноді, упереджених дій НБУ.
Визначаєтьсябільш чітка регламентація порядку віднесення банку до категорії проблемних. Відтак пропонується, щобпроблемний банкУкраїни протягом 10 робочих днів з моменту віднесення його до категорійпроблемних зобов’язаний подати до Національного банку України план заходів,щодо приведення своїх діяльності у відповідність з законодавством.
Національнийбанк України протягом 10 робочих днів з моменту отримання такого плану заходівзобов’язаний його розглянути та проаналізувати відповідність запропонованихзаходів підставам, з яких банк було віднесено до категорії проблемних, таприйняти одне з наступних рішень:
- погодити план заходів;
- відхилити план заходів;
- надати обґрунтовані пропозиції щододоопрацювання плану заходів.
Уразі надання Національним банком України пропозицій щодо доопрацювання планузаходів, проблемний банк зобов’язаний протягом 3 робочих днів подати доНаціонального банку України допрацьований план заходів, а Національний банкУкраїни протягом 3 робочих днів після подачі доопрацьованого плану заходівзобов’язаний прийняти рішення про погодження або відхилення такого плану.
Запровадження пропонованої законопроектом змінисприятиме підвищенню інституційної спроможності Ради Національного банкуУкраїни та усунуть елемент суб’єктивності з боку співробітників НБУ привіднесенні банку до категорії проблемних. Також закон сприятиме запровадженнюбільш чіткої та прозорої процедури взаємодії Національного банку та банку,віднесеного до категорії проблемних.