Останнім часом поступовопочинає набирати актуальності питання ратифікації парламентом КоролівстваНідерланди Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Лише післянадання такої згоди можна говорити про те, що вище зазначенийміжнародно-правовий акт набуде чинності. Але, як відомо, Нідерланди з відомихпричин затягували реалізацію даного процесу. Відповідно, на сьогоднішній деньтака затримка може обернутися негативними наслідками для України.
Перш за все, варто розуміти, що ця ситуація почаласкладатися навколо референдуму в Нідерландах стосовно затвердження Угоди проасоціацію, який відбувся 6 квітня 2016 року. Як відомо, 61% виборців (за явки32%) проголосували проти ратифікації. Не дивлячись на його консультативнийхарактер, уряд та парламент Нідерландів не можуть оминути отримані результати,оскільки, відповідно до закону, мають «скоригувати» відхилену виборцями Угодупро асоціацію.
Проблема полягає не стільки у волевиявленні, а скільки втому, що Україна в черговий раз стала «розмінною монетою» у політичних іграх,які абсолютно її не стосуються. Безумовно, прагнення влади Нідерландівапробувати нещодавно запроваджений інститут безпосередньої демократії (законпро консультативний та коригуючий референдум набув чинності 1 липня 2015 року) є цілком логічним та раціональним. Алеслід зважати на те, що народна ініціатива та результати самого волевиявлення єнаслідком відверто довгого розслідування авіакатастрофи Boeing 777 на територіїДонецької області, оскільки значна частина підданих Нідерландів вважала Українувинною. Очевидно, що в даному випадку варто говорити про вплив Кремля, якому,безперечно, вигідний такий стан справ. Також слід зважати на те, що 15 березня2017 року в Нідерландах відбудуться парламентські вибори. Тому, враховуючивисоку фрагментованість вищого законодавчого органу країни, варто зробитивисновок щодо поступового зростання політичної напруги та боротьби за майбутнійелекторат.
Таким чином, Генеральні Штати Нідерландів можутьвідхилити Угоду про асоціацію, оскільки депутати навряд чи захочуть піти противолі власних виборців. У даному випадку Україна може обрати шлях укладенняокремих договорів з кожною державою-членом ЄС. Відповідно, це нівелює негативніекономічні наслідки. Також слід розуміти, що нідерландське вето не означатимеавтоматичної відмови від надання безвізового режиму, оскільки мова йде проабсолютно різні процеси. Більшою проблемою є те, що відмова Нідерландів можестворити доволі небезпечний прецедент, який в подальшому лише посилить табірпротивників існування ЄС.