У зв’язку із затриманнямжурналіста Романа Сущенка в Москві знову актуалізувалася дискусія щодоскасування безвізового режиму для росіян. Безумовно, дане питання давнопотребувало розгляду, оскільки Україна перебуває у фактичному стані війни зРосійською Федерацією. На перший погляд спосіб вирішення проблеми наявностібезвізового режиму є очевидним. Але насправді дана ситуація далеко не є такоюоднозначною й потребує чітких та виважених кроків.

            Перш за все, слід розуміти, що скасовуючи безвізовийрежим з Росією, варто очікувати аналогічного кроку з її боку. Тому даний моментпотрібно врахувати й зважити всі можливі наслідки такого рішення. Загалом,можна сказати, що навряд чи воно нестиме в собі приховані небезпеки. Але в тойже час слід зважати на те, що скасування безвізового режиму з Росією, безумовно,відобразиться на значній кількості українців, які мають там родичів абоздійснюють трудову діяльність. Звісно ж, можна піддати дану тезу критиці,оскільки за фактичного стану війни жоден наш громадянин не повинен перебуватина території держави-агресора. Але навряд чи візовий режим з Росією будеефективним інструментом захисту українців. Більше того, в даному контекстівзагалі може йти мова про своєрідне обмеження свободи пересування, що не єприпустимим у демократичній країні.

            Існує думка про те, що скасування безвізового режимудозволить зняти проблему проникнення різного роду російських диверсантів тапровокаторів на територію України. Але в даному випадку виникає питання щодоефективності такого заходу. Наші прикордонники і за безвізового режиму мають повнеправо не пропускати підозрілих, на їх погляд, осіб. Його скасування певноюмірою ускладнить для росіян в’їзд на територію України, але ніяким чином невиконуватиме функцію відсіювання потенційно небезпечних для нашої державиперсон. Більше того, з високою долею імовірності різного роду диверсанти тапровокатори проникатимуть в Україну з так званих ДНР та ЛНР, що й мало місцераніше.

            Загалом, скасування безвізового режиму з Росією не євеликою проблемою. Більше того, окрім симетричної відповіді Москви тавикористання нею даного приводу для подальшого «зомбування» власного населення Українібоятися нічого. Але в той же час такий крок не принесе Києву конкретнихдивідендів. Безумовно, скасування безвізового режиму Росією матиме символічнезначення, проте воно навряд чи виконуватиме заявлені деякими політикамифункції. Тому можна зробити висновок, що дана ситуація поступово починаєвикористовуватися окремими силами в якості нарощення власного політичногокапіталу.

візовий режимУкраїнаРосіяРуслан Сольвар