У середу стало відомо про підписання Тристоронньоюконтактною групою рамкового рішення. Ним передбачається розведення сил ізасобів на трьох ділянках Донбасу – біля Станиці Луганської, Золотого таПетрівського. Також зазначається про те, що обов’язковою умовою початку вищевказаного процесу є повне припинення вогню протягом семи діб. Загалом варторозуміти, що таке рішення можна вважати своєрідним зрушенням з моменту початкунових переговорів у Мінську. Але, імовірно, воно є не останнім на даному етапідіалогу.
Проблема розведення сил і засобів між сторонамиконфлікту, безперечно, є важливою в контексті подальшого продовження мирноговрегулювання. Проте практична реалізація даного рішення може викликати великізапитання. Перш за все, слід звернути увагу на те, що припинення вогню маєвідбутися не миттєво, а лише протягом семи діб. Тобто в даному випадку відсутнєелементарне узгодження одночасності виконання такого зобов’язання. Тому імовірноює ситуація, за якої українська сторона, повністю припинивши вогонь, можезазнати нападу з боку сепаратистських сил. Відповідно, коректніше було бпрописати чітко зазначений момент часу, з настанням якого сторони повиннізупинити будь-які бойові дії.
Але головна проблема полягає навіть не в цьому, а взагальній складності механізму виконання рамкового рішення. Справа в тому, щойого успіх залежить виключно від чіткого дотримання кожною зі сторін взятих насебе зобов’язань. Жодних санкцій за їхнє невиконання не передбачено. Тому реалізаціярамкового рішення корелюватиметься, так би мовити, з добросовісністю учасниківконфлікту.
У будь-якому разі, не дивлячись на деякі проблемніпитання, досягнення домовленості стосовно розведення сил і засобів, навіть лишена трьох ділянках, однозначно є прогресом у процесі мирного врегулювання наДонбасі. Загалом варто зазначити, що ухвалення рамкового рішення засвідчуєготовність Росії до продовження діалогу і, водночас, означає відмовуторпедувати попередні напрацювання (принаймні на даний момент). Слід брати доуваги й те, що таке зрушення у процесі мирного врегулювання відкриваєможливості для переходу до обговорення політичних питань. Тому в подальшомуварто очікувати початку нової стадії переговорів у Мінську, які однозначнобудуть важкими і залежатимуть від ступеню виконання вище розглянутого рамковогорішення.