5 вересня закінчивсясаміт G 20 , який проходив у китайському місті Ханчжоу. Як і очікувалося,окрім економічних питань лідери провідних світових держав обговорили ситуацію вУкраїні та Сирії. Варто зазначити, що побоювання стосовно досягненнядомовленостей по Донбасу між Берліном, Москвою та Парижем в обхід Києва несправдилися. Тому слід розглянути природу такого фіаско російської дипломатіїна саміті G 20 .
Перш за все, варто почати з того, що останнім часомМосква фактично торпедувала Мінські домовленості та «нормандський формат» вцілому. Здійснювалося це як шляхом прямих провокацій (події в Криму), так іполітичним шантажем ЄС (узгодження з Іраном позицій по Сирії, примирення зТуреччиною). Власне в цьому й криється причина провалу російської дипломатії насаміті G 20. Обіцянки Москви надати Заходу докази існування так званої«української диверсійної групи», яка проривалася до Криму, так і не буливиконані. До того ж, російські «союзники», тобто Тегеран та Анкара, чітко дализрозуміти Кремлю, що вони не виконуватимуть його забаганок. Відповідно, Москваотримала абсолютно протилежний результат – повністю дискредитувала себе. Уданому контексті слід згадати про те, що не дивлячись на свої заяви щодонеможливості продовження переговорів з Україною в «нормандському форматі»,Путін не відкинув саму ідею домовленостей (оскільки намагався перевести їх у вигідне для себе русло). Російськийлідер, безумовно, самостійно прирік власні прагнення на провал.
Тому визнання ним на саміті в Ханчжоу факту того, що«нормандський формат» не має альтернативи стало логічним на фоні вищезазначених прорахунків російської дипломатії. У даному контексті також вартозгадати оголошення дати проведення так званих «праймеріз» у ДНР. Зрозуміло, щоРосія, в такий спосіб традиційно здійснює тиск на Україну та ЄС. Але Москвузнову чекає фіаско, оскільки вона намагається діяти в обхід «нормандськогоформату». Логіка Кремля в даному випадку проста – Київ не збирається проводитивибори на Донбасі без відновлення на його території власної юрисдикції, томуросійська сторона вирішила сама їх організувати з подальшими спробами маніпулювати«волевиявленням» під час процесу мирного врегулювання. Але такий хід однозначноне принесе Путіну дивідендів, оскільки він стане доказом того, що Кремльсвідомо затягує реалізацію Мінських домовленостей та намагається деформувати їхна свою користь. Російський лідер власними непродуманими кроками поступовозаганяє себе в глухий кут, що, врешті решт, може призвести лише до негативнихрезультатів для його режиму.