Не такдавно, фактично із закінченням літньої пори та поступовою активізацієюполітичного життя, серед українського суспільства розгорнулася дискусія навколотак званого скасування виплат стипендій студентам. Варто зазначити, що існуєзагроза її перетворення на соціальний конфлікт, оскільки має місце деформуваннясамої сутності наявної проблеми. Тому слід дещо розглянути ситуацію, якасклалася навколо даного питання.
Перш за все, варто розуміти, що мова не йде про абсолютнескасування стипендій. Такі дії не є можливими з огляду на чинний Закон України«Про вищу освіту». У частині другій статті 62 чітко зазначено, що студенти, якінавчаються на денній формі навчання за кошти держави, мають право на отриманнястипендій. Тому розмови про те, що уряд самостійно може піти на такі заходи неє коректними, оскільки, по-перше, це буде прямим порушенням вище зазначеноїнорми, по-друге, для цього потрібна буде згода Верховної Ради, яка, в такомувипадку, має змінити чинний закон.
Далі слід зауважити, що наявна дискусія викликанаставленням до стипендії виключно як до соціальної виплати і засобу проживання.Це також не є коректним, оскільки вона, за своєю природою й функціональнимнавантаженням, виступає своєрідним заохоченням до кращого навчання таакадемічних успіхів. Тому стипендія – це винагорода, а не обов’язкова державнавиплата по факту студентства, і до неї не слід ставитися як до грошей, якідержава просто повинна надати лише за факт навчання. Саме таке сприйняття йвикликає негативну реакцію більшої частини українського студентства, яке розцінюєбудь-які спроби реформувати систему стипендіальних виплат як позбавлення їхзасобів на проживання.
Загалом з даної ситуації можна зробити висновок, щопроблема полягає в неправильному інтерпретуванні та свідомому продукуваннісоціального конфлікту, який не має під собою достатніх підстав. Такий стансправ є цілком закономірним, оскільки завжди знаходяться зацікавлені особи, якікористуються будь-яким приводом для отримання та збільшення власного політичногокапіталу. Звісно ж, на даний момент існують проблеми з втіленням окремихположень Закону України «Про вищу освіту», наприклад, щодо приведення розміруакадемічних стипендій до прожиткового мінімуму. Але, знову ж таки, їх виконанняпотребує перегляду інших норм, в тому числі зміни відсотку студентів, якимздійснюються такі виплати. Тому реформування системи стипендіальних виплат єлогічним у контексті загальної оптимізації нормативно-правової бази України.