Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
24.08.2016, 16:02

Скандинавська поразка Кремля

Народний депутат України VIII скликання (2014-2019)

Фінляндія, яка традиційно дотримувалася політики нейтралітету, збирається укласти договір із США стосовно налагодження військової співпраці.

Геополітичні потугиРосії не проходять повз уваги її найближчих сусідів. Не так давно стало відомо,що Фінляндія, яка традиційно дотримувалася політики нейтралітету, збираєтьсяукласти договір із США стосовно налагодження військової співпраці. Відповідно,дана подія може кардинально змінити баланс сил у Скандинавському регіоні.

            Перш за все, варто розуміти, що такий перебіг подій єцілком закономірним, оскільки відображає прагнення Фінляндії гарантувати власнубезпеку. Також він є логічним в контексті підписання Швецією у червні 2016 рокуаналогічного договору. Тому можна спостерігати поступове входження даних державу сферу впливу США, яке, знову ж таки, не є чимось ірраціональним, оскількиДанія та Норвегія є повноцінними членами НАТО.

            Така ситуація викликає занепокоєння Кремля, оскільки укладаннятаких договорів, які не означають автоматичного вступу до альянсу, розцінюютьсяним як спроба США загрожувати його національній безпеці. Так, побоювання Росіїне є безпідставними, але в появі такого роду зовнішньополітичних проблем виннавона сама. Лише варто згадати провокації Москви по відношенню до Стокгольму вжовтні 2014 (інцидент з підводним човном у територіальних водах) та у травні2015 (порушення повітряного простору Швеції російськими бомбардувальникамиТу-22М). Також свою роль відіграли погрози Володимира Путіна в бік Фінляндії вразі вступу останньої до НАТО. Все це фактично й призвело до того, що Стокгольмта Хельсінкі почали збільшувати витрати на збройні сили.

            Таким чином, склалася парадоксальна ситуація. На даниймомент як у Швеції, так і в Фінляндії при владі перебувають сили, які не єприхильниками вступу до НАТО. Але Кремль своїми діями спонукає уряди вищезазначених країн шукати нових гарантій власної безпеки. Укладання договорів провійськову співпрацю із США, як вже зазначалося, не тягне за собою приєднання доНАТО, проте є чітким сигналом для Путіна стосовно того, що йому слід змінитисвою риторику по відношенню до скандинавських країн.

            Але Росія не поспішає відмовлятися від політикигенерування конфліктів і планує у вересні провести консультації з країнамиБалтійського регіону щодо питань авіаційної безпеки. Але більшість з них простовідмовилися виконувати забаганку Путіна, особливо на фоні того, що не булизапрошені Данія та Фінляндія. Тому Москва лише зайвий раз демонструє химерністьта неадекватність своєї політики, яка і призводитиме до поступовогоперетворення всіх її сусідів на ворогів.

Останні записи