Тема зниження комунальних тарифів – це такий же ласийшматок для політичного піару, як і проблема боротьби з корупцією чи війна зросійськими окупантами. Багато політиків, які мають реально вирішувати ціпроблеми, на практиці спекулюють довкола них у своїх політичних інтересах. Звичайно,схилити на свій бік пересічного громадянина, якому з підвищенням тарифівдоводиться платити більше, значно простіше, ніж переконати його в об’єктивнійнеобхідності такого кроку для економіки. Використати невдоволення українця віддорогих енергоносіїв вигідніше для партійного рейтингу, ніж працювати надпокращенням його добробуту і підвищенням платоспроможності.
Насправді те, що пропонують популісти, суперечить цілямрозвитку нашої економіки і суспільства. Звісно, якщо ми будуємо ринкову, а непланову економіку і демократичне громадянське суспільство, а не його патріархальнуальтернативу. Ринкова модель в енергетиці вимагає, передусім, встановленняринкової ціни на енергоресурси. Це означає, що плату за спожитий ресурсвизначає закон попиту і пропозиції, а не чиновники в кабінетах, депутати,міністри чи президент. Якраз коли в ситуацію втручаються останні, намагаючисьполегшити споживачам життя встановленням пільгових цін, компенсацій і т.д.,виникають нездоланні проблеми. По-перше, це корупційні ризики. По-друге,дешевий газ для українців протягом багатьох років накопичував величезнийдефіцит Нафтогазу, який все рівно доводилося гасити бюджетними коштами, тобтогрошима громадян. Відтак українці завжди платили за ресурси належну ціну, хочай опосередковано, часто про це не підозрюючи.
Сьогодні ціну енергоресурсів в Україні визначають ринковімеханізми. Це дозволяє позбутися корупціогенних чинників, а також ступити нашлях оздоровлення вітчизняної енергетики, насамперед, шляхом модернізаціївидобувних, генеруючих і транзитних потужностей в енергосекторі. Такрозвивається весь цивілізований світ. Натомість популісти, які закликаютьзробити крок назад, прирікають країну на безнадійну відсталість. Надалі куплятилояльність виборців дешевою комуналкою – це злочин, якого більше не витримаєекономіка України. Газ, електрика, вода – такі ж самі товари, як хліб, молоко,одяг і автомобілі. Коли зростає ціна того ж хліба, це далеко не означає, щокомусь просто так хочеться. Значить, цього вимагає наявний попит, існуючіресурси, вартість робочої сили, закони конкуренції тощо. Те ж саме і зенергоносіями.
Так, підвищення комунальних тарифів – великий тягар длянаселення. Безумовно, це погіршує добробут громадян, ускладнює матеріальніумови їх життя. Але в цій ситуації треба думати не над зниженням тарифів, а надпідвищенням спроможності населення їх оплачувати. Якщо ми знизимо ціни накомунальні послуги, але законсервуємо зарплату в 1 тис. гривень, ніхто відцього не виграє. З ідеями подібного ретроградства треба рішуче боротися. Цейшлях – не більше, ніж спосіб загравання з виборцями, який згубно впливає наекономічні і соціальні перспективи. Звісно, говорити «давайте знизимо тарифи іполегшимо тягар для українців» куди простіше, ніж пропонувати реальні шляхи дозростання економіки і, як наслідок, підвищення платоспроможності населення, відякого, в першу чергу, виграє суспільство. Популісти хапаються за прості методивирішення складних проблем. Прості і згубні.
Хто б що не говорив, а в кризових умовах держава створилапрацюючі механізми зменшення цінового навантаження на соціально вразливі групи.Завдяки субсидіям останню копійку на оплату комунальних послуг ще не забирали вжодного українця. В подальшому процеси відмови від субсидій, економноговикористання енергоносіїв і підвищення доходів громадян мають відбуватисясинхронно, але поступово. Для цього потрібен час і зусилля.
Водночас на цьому шляху необхідно нейтралізувати всіспекуляції, маніпулювання і відверту брехню з боку всіх сторін, яківикористовують проблему у своїх вузьких цілях. Вважаю доречною ідею створенняробочої групи з представників Кабміну та парламентських фракцій і груп. Громадапотребує фахових доказів того, що оплачувати їй доведеться справедливі іобґрунтовані тарифи. Адже з екранів телевізорів суспільству сьогодні голосно іемоційно розповідають протилежне.