В рамках виконання повноважень представника КомітетуВерховної Ради з питань транспорту, тільки в цьому році я подав доправоохоронних органів низку депутатських звернень і заяв, в яких наведено рядфактів злочинної діяльності групи осіб на ПАТ «Укрзалізниця». Внаслідок цього,до СБУ, НАБУ, Національної поліції потрапили матеріали, що засвідчують причетністьосіб з російським громадянством, які належать до оточення сім’ї екс-президентаВіктора Януковича, до прийняття кадрових рішень і корупційних схем настратегічному державному підприємстві. Завдяки залученню численнихкомпаній-прокладок, махінаціях на тендерних закупівлях, а також шляхомлобіювання інтересів російських фірм-перевізників, згадана група осіб(конкретні імена можна буде вказати після закінчення слідства) присвоїлаблизько 30 млрд. гривень лише за останні 5 років. При цьому незаконнезбагачення за рахунок потужностей «Укрзалізниці» активно триває і після змінивлади в Україні у 2014 році.

Відразу після звернення до правоохоронців з доказамизлочинів на УЗ мені почали надходити погрози фізичної розправи від кримінальнихавторитетів, за фактом чого до Нацполіції була подана відповідна заява. Крімтого, під стінами парламенту навіть зібрали мітинг «активістів», незадоволенихмоєю роботою. Однак, на відміну від тих, хто складав написи на транспарантах,самі «протестувальники» не змогли відповісти, проти кого вийшли до парламенту,а на питання журналістів деякі говорили, що стоять за дешеву горілку. Упідсумку, один з мітингувальників відверто розповів, що учасникам заходуплатять по 150-200 грн. за кілька годин «роботи». Закінчився «протест» нападомна активіста, який зафіксував факт роздачі коштів мітингуючим громадянам, збоку польового організатора акції, громадянина Ігоря Коваленка. Ім'я останньоговдалося дізнатися вже з протоколу його затримання співробітниками поліції.

Насамкінець, головна відповідь на мої клопотання до НАБУі СБУ втілилася у брудну інформаційну кампанію у вітчизняних ЗМІ. Творцічорного піару приписали мені і вирубку закарпатських лісів, і членство в Партіїрегіонів, і вигаданого помічника народного депутата, і навіть співпрацю з ДНР.По кожному пункту я дав публічну відповідь, спростувавши поширену інформаціюфактами. На жаль, не обійшлося і без судових позовів. Близько місяця тому я бувзмушений звернутися з позовом до Подільського районного суду в місті Києві прозахист честі, гідності і ділової репутації. Інтернет-видання «golos.ua»поширило кілька статей, в яких містилися повністю вигадані факти про нібитоухиляння від сплати податків і «купівлю» мною адміністративних посад. Вчора судухвалив рішення, визнавши поширену інформацію такою, що принижує честь,гідність і ділову репутацію та зобов’язавши ТОВ «Голос.юа» спростувати цюінформацію на сайті інтернет-видання.

 

 З одного боку, шкода витраченого часу ізусиль на судові розбірки, але з іншого – практика поширення проплаченихнеправдивих матеріалів у ЗМІ має бути припинена. Засоби масової інформації маютьбути простором для конструктивних дискусій і представлення різних точок зору, ане майданчиком для чорного піару і війн компроматів.