Ті, хто беруть участь у різноманітних політичних ток-шоу,брифінгах, прес-конференціях, публічних засіданнях органів державної влади абопринаймні спостерігають за всім цим з екранів телевізорів, чують від політиківбагато фактів, якими ті обґрунтовують правильність своїх позицій. Наприклад,одні говорять про несправедливість встановлених урядом комунальних тарифів,посилаючись на конкретні цифри, інші доводять шкідливість приватизації,апелюючи до економічної теорії та досвіду окремих країн, треті – непримиренні ворогизапровадження вільного ринку землі, які також вишукують аргументи на своюкористь і обов’язково знаходять їх. Всі ці та багато інших проблем маютьфундаментальне значення для української економіки, соціальної стабільності таполітичної рівноваги, тому спосіб, у який публічні персони подають їх вирішеннясуспільству, є вкрай важливим з огляду на те, що на основі почутого громадяниформують свої власні політичні установки. Виходячи з цього, суспільствопідтримує або навпаки чинить спротив тим чи іншим змінам у країні. Тому, чимправдивішою буде риторика політичного класу, тим більше шансів здобутисуспільну підтримку базовим реформам, необхідність в яких має об’єктивнийхарактер.

На превеликий жаль, з правдивістю в українських політиківякось не склалося. Досвідчені оратори чудово розуміють, що порожніми промовамивже мало кого зацікавиш, тому, щоб зачепити за живе, вдаються до наочноїдемонстрації того, як «влада дурить народ», як «уряд обкрадає населення», як «брешепро тарифи» і т.д. і т.п. Для кращого ефекту промовці вдаються до яскравихпрезентацій, офіційних показників, цифр, статистики тощо. Однак, зазвичай, ціфактичні дані якщо і правдиві, то подаються у маніпулятивній формі, тобторозкривається один аспект і замовчується інший, щось виривається з контексту,вигідні факти озвучуються, невигідні замовчуються і так далі. Словом, реальніфакти надійно препаруються для того, щоб політик міг показати проблему, вусьому звинуватити своїх опонентів і все це професійно, з претензією наекспертність, підкріпити «залізними» аргументами.

Зважаючи на тотальні маніпуляції фактами в політичнихінтересах, окремі українські ЗМІ започаткували конструктивну практикуопублікування матеріалів, в яких експерти з певної сфери комплексно коментуютьтези виступів політичних діячів, наводячи усесторонню інформацію з даноїпроблеми. Таким чином, читачі можуть зрозуміти, в чому політики відвертобрешуть, де лукавлять і маніпулюють, а в якому місці кажуть правду. У складнийчас змін, коли Україна обирає оптимальні стратегії поступу, широкі суспільнідискусії вкрай важливі і потрібні. Але це мають бути не популістські рецептишвидкого і простого щастя для всіх і одразу, а фахові обговорення, позбавленіполітичних маніпуляцій. Було б доречно, якби після кожного ефіру Свободи слова,Шустер LIVEчи Чорного дзеркала телеканали транслювали програми, вяких незалежні експерти аналізували б кожне слово виступаючих на вміст правди ібрехні. Можливо, тоді б, насамперед, у затятих популістів було менше спокусиподавати важливу інформацію лише в цілях завоювання виборчих симпатій.  

популізмманіпуляція