Після того, як вчора ввечері Сенат Франції ухваливрезолюцію про звернення до уряду щодо поступового скасування санкцій протиРосії, в Україні розпочалася заспокійлива інформаційна кампанія. Вітчизняні ЗМІвсі як один взялися переконувати широку аудиторію, що це голосування не матимежодних серйозних наслідків, адже рішення має суто політичний характер іформально не є зобов’язуючим.
Формально все правильно. Але те ж саме говорили і пронідерландський референдум щодо Угоди про асоціацію Україна – ЄС, який теж бувконсультативним і не зобов’язував уряд країни приймати якісь рішення. І щомаємо на виході? Сьогодні влада Нідерландів збирається внести серйозні поправкидо зазначеної Угоди, мета яких – позбавити Україну доступу до фінансових джерелЄС, унеможливити військово-технічну підтримку Києва з боку Європейського Союзута гарантувати, що Україна не стане членом ЄС. От вам і рекомендаційнеголосування.
Подібна ситуація зараз складається і з Францією. Урядовціі справді не змушені втілювати в життя політичні декларації парламентарів,однак і нехтувати ними точно ніхто не буде. Причина лежить на поверхні:парламент ближчий до виборця, відтак ігнорувати волю депутатів значить підписатисобі вирок політичного забуття. Ні президент, ні уряд на такий крок не підуть.Крім цього, показовим є й те, що резолюцію про скасування санкцій підтрималиобидві палати французького парламенту, при чому в Сенаті за неї проголосувалибільше 300 законодавців, тоді як проти виступили лише 16. Тобто абсолютна більшістьфранцузьких політиків підтримує ідею поступового зняття санкцій з РФ. Цей фактє тенденційним і, безумовно, визначатиме реальний політичний курс однієї здержав-лідерів ЄС в подальшому.
Звісно, для України такі тенденції є невтішними, але й некатастрофічними. Від самого початку україно-російського протистояння ми малибути свідомими того, що санкції не триватимуть вічно, адже вони дорогообходяться не тільки Москві, а й країнам ЄС. Пом’якшення економічних обмеженьпроти Росії неминуче вже у близькому майбутньому. І замість того, щоб марнопереконувати самих себе, ніби цього не станеться, всім нам краще спільно шукатиспособи ефективної поведінки в нових умовах. Без зайвої паніки і загостреногопочуття зради.