На фоні боротьби з корупцією в Україні почастішалиінтелектуальні дискусії про фундаментальні причини останньої, мовляв,викорінити це явище вкрай складно, бо воно глибоко вкорінене у свідомості іповсякденних практиках громадян. Безумовно, це слушне твердження, та, з іншогобоку, воно легітимує тотальний характер корупції, а відтак тривалий інаполегливий шлях боротьби з нею. Керуючись подібним припущенням, можна легкодійти хибного висновку про те, що наша ситуація настільки безнадійна, щовиправляти її треба десятиліттями. Попри небезпідставність, найбільшимбенефіціаром схожої ідеології є саме топ-корупціонери нашої країни.
Можливо, українське суспільство дійсно зжилося зкорупцією в її багатоманітних проявах, часто того не помічаючи. Але вбудь-якому разі порівнювати шкоду від побутового хабара ціною в пляшку коньяку зізбитками, які породжують багатомільйонні і мільярдні корупційні схеми,щонайменше, недолуго. Корупція корупції не рівня.
Справді, за кілька років неможливо перевиховати громаду,змінити звички і поведінку людей. Але цього достатньо, аби здійснитиантикорупційний переворот в середовищі високопосадовців, політиків, керівниківдержпідприємств тощо.
Сьогодні в багатьох країнах світу, які останнім часом непереживали революцій і війн, відбувається запекла боротьба з корупцією у вищихешелонах влади. Чого варта лише Бразилія, де нині триває процедура імпічментупрезидента за обвинуваченнями у корупційних справах, або сусідня Румунія, деглава антикорупційного відомства Лаура Ковеши вже заарештувала брата діючогопрезидента, мера румунської столиці та багатьох членів уряду і депутатівпарламенту. Натомість в Україні народних депутатів, які склали мандат післязвинувачень у корупції, проводжають під оплески як національних героїв. І ценазивається «нульовою толерантністю» до корупції? Якщо так, то ми живемо вякомусь викривленому світі.
Вихід із цієї ситуації насправді дуже простий. Треба, щобкерівники антикорупційних структур просто не боялися тиснути на сильних світуцього. Запит суспільства на такі жорсткі і сміливі дії сьогодні настількивеликий, що чиновники, які на них наважаться, одразу стануть справжніми національнимигероями. Їх суспільна підтримка і авторитет будуть такими, що жоден політик чи «смотрящий»не зможуть вплинути на їхні рішення. Наразі вся країна чекає на своїх героїв,їм треба просто набратися сміливості.