Три десятиріччя минуло з дня аварії на Чорнобильскій АЕС.30 років після катастрофи, наслідки якої даватимуть про себе знати ще сотні ітисячі років. Планетарна вага цих трагічних подій змусила нас не лишеліквідовувати смертоносний шлейф атомного експерименту, але й серйознозамислитись над фундаментальними проблемами взаємодії людини і природи, на якійщораз відбивається характер соціальних взаємин між самими людьми.
Сьогодні Україна спільно зі світом вирішує купуекологічних, соціальних та економічних проблем в чорнобильській зоні, щосьнамагається реанімувати, щось навпаки остаточно ізолювати, докладає зусиль длярозвінчування багатьох міфів довкола чорнобильської аварії та її наслідківтощо. Все це надважливі практичні проблеми, над якими необхідно працюватищодня. Але працювати системно і головне – з новим світоглядом.
Зі світоглядом, якому повністю чужий принцип «не варточекати милостині від природи, треба взяти її у неї». На жаль, ми давнонавчилися брати, але так і не вміємо віддавати натомість. Наше ставлення до довкілля повністю віддзеркалюєтип стосунків у нашому соціальному середовищі. І якщо останні експлуататорськіта варварські, то і суспільство, і природа страждають однаково.
Маємо нарешті усвідомити, що сам по собі атом, як і всяприрода, не є ні мирним, ні агресивним, ні добрим, ані злим. Він мирний, колими дбайливі та відповідальні, і войовничий, коли недбалі та надто обмежені вдалекоглядності.
Насправді те, як Україна справлятиметься з наслідкамичорнобильської катастрофи в екологічному, економічному тасоціально-гуманітарному вимірах, буде прямим свідченням її цивілізаційноїзрілості. Характер і масштаб цього лиха є безпрецедентними в історії людства,тому й методи його подолання далекі від будь-яких шаблонів боротьби з техногеннимиаваріями. Ми повинні виробити не просто комплекс заходів, державну політику чидокументальну стратегію боротьби з наслідками аварії на ЧАЕС, а маємо створитиновий світогляд і нову філософію, як би абстрактно це не виглядало. Ефективнопротистояти відлунню подій 30-річної давності може лише суспільство з новоюсвідомістю. Та, на превеликий жаль, навіть біглий погляд на тротуари нашихміст, узбіччя доріг і окраїни лісів та посадок, рясно встеленими сміттям,засвідчує крайнє халатне ставлення громадян до своєї ойкумени. І якщо хтосьгадає, що останній приклад не має жодного стосунку до такої події, якчорнобильська катастрофа, той сильно помиляється.